Астронавт Віктор Ґловер розповів про досвід польоту Artemis II до Місяця

Астронавт NASA Віктор Ґловер, який входив до екіпажу місії Artemis II, розповів, що під час польоту навколо Місяця найбільше відчував цінність зв’язку з іншими людьми. Про це він заявив 18 жовтня на фестивалі Starmus VIII у Санта-Крус-де-Тенерифе на Канарських островах, повідомляє Space.com.

Artemis II стартувала 1 квітня 2026 року і стала першим пілотованим польотом до Місяця з часів Apollo 17 у 1972 році. Разом із Ґловером на борту корабля Orion були астронавти NASA Рід Вайзман і Крістіна Кох, а також представник Канадського космічного агентства Джеремі Гансен.

Зв’язок із Землею

За даними видання, екіпаж Artemis II віддалився від Землі далі, ніж будь-які люди до нього. Під час проходження зворотного боку Місяця астронавти побачили, як Земля зникає за місячним горизонтом, а потім приблизно на 40 хвилин втратили радіозв’язок із планетою. Зв’язок відновився, коли Orion вийшов із-за Місяця.

Ґловер сказав, що мета польоту в космос для нього не пов’язана з образом героя-першовідкривача. На його думку, особливість такого досвіду полягає в тому, щоб відчути тугу за Землею та її мешканцями. Астронавт зазначив, що найбільша віддаленість від людства посилила його прагнення до спілкування з людьми.

Ефект рівня моря

Астронавти часто описують «ефект огляду» — зміну сприйняття після спостереження Землі з космосу. Ґловер запропонував поняття «ефект рівня моря»: можливість відчути подив і зв’язок зі світом, не залишаючи планети.

Він закликав уважніше дивитися на природу поруч — зокрема на океан, пляж або листок, освітлений сонцем. За словами Ґловера, наукове пояснення фотосинтезу не робить це явище менш дивовижним. Астронавт вважає, що звичність може породжувати не лише зневагу, а й байдужість до того, що відбувається навколо.

Найбільшим дивом у Всесвіті він назвав інших людей і висловив сподівання, що уважність до природи допоможе людям більше цінувати одне одного.