Астрономи зафіксували поглинання зорі її гігантським супутником в Андромеді
Астрономи простежили, як зоря-гігант в Андромеді поглинала компаньйона, а система спалахнула як яскрава червона нова.
Астрономи спостерігали, як у галактиці Андромеди зоря-гігант масою приблизно у сім разів більшою за Сонце протягом майже десятиліття поглинала значно меншу зорю-компаньйона. Наприкінці 2025 року система AT 2025abao різко спалахнула, а дослідники пов’язують це з фінальною стадією зближення двох зір.
Про результати дослідження, опублікованого в журналі Nature, повідомляє Ars Technica. Вчені під керівництвом астрофізика Колумбійського університету Віраджа Карамбелкара простежили еволюцію системи за даними приблизно десятка телескопів і оглядів, включно з фотографічними пластинами неба від 1989 року.
Спільна газова оболонка
Явище, яке спостерігали науковці, називають еволюцією спільної оболонки. Коли одна зоря в подвійній системі розширюється до стану гіганта, її зовнішні шари можуть огорнути компаньйона. Менша зоря рухається крізь газову оболонку, втрачає орбітальну енергію через тертя та поступово наближається до центра гіганта. Такий процес може завершитися або утворенням тісної подвійної системи, або злиттям зір.
До 2018 року яскравість AT 2025abao майже не змінювалася. Моделювання показало, що зоря-гігант мала діаметр приблизно у 350 разів більший за сонячний. Її компаньйона безпосередньо не було видно, адже гігант перевершував його за яскравістю приблизно у 18 тисяч разів. За оцінкою команди, маса меншої зорі становила близько 0,7 маси Сонця.
Від 2018 року до початку 2025-го гігант став у два-три рази яскравішим у видимому діапазоні. У липні 2025 року космічний телескоп NASA SPHEREx зафіксував, що зоря роздулася приблизно до 860 сонячних радіусів і була оточена свіжоутвореним пилом.
Спалах і подальші спостереження
У жовтні 2025 року яскравість системи приблизно у 100 разів зросла за 25 днів, а в піку вона світила як 1,5 мільйона Сонць. Дослідники класифікували спалах за ознаками як яскраву червону нову — тип виверження, пов’язаний зі злиттям зір.
За підрахунками команди, під час фінального занурення компаньйон вивільнив приблизно у сто разів більше енергії, ніж на етапі повільного зближення. Близько 1% цієї енергії було випромінено, тоді як майже решта пішла на викид приблизно десятої частини оболонки зі швидкістю орієнтовно вдесятеро більшою за потрібну для подолання тяжіння гіганта.
Науковці припускають, що компаньйон міг злитися з ядром гіганта, проте остаточно підтвердити це поки неможливо: залишки системи приховує пил. Команда планує спостерігати AT 2025abao ще кілька років або десятиліть, щоб з’ясувати, чи вціліла тісна подвійна система.