Дані понад мільйона платіжних карток викрали через 782 POS-термінали

Дані понад мільйона платіжних карток викрали через 782 POS-термінали

Дослідники виявили сервер із даними понад мільйона карток, отриманими через 782 скомпрометовані POS-термінали.

Дані більш ніж мільйона кредитних і дебетових карток могли опинитися у зловмисників унаслідок кампанії проти 782 терміналів для обробки платежів у понад 20 країнах. Найбільше скомпрометованих пристроїв виявили у Бразилії — 677; ще 22 були у США, а вісім — у Росії.

 

Сервер із даними карток

 

Як повідомляє TechRadar, дослідники Cybernews виявили відкритий сервер з інфраструктурою, яку використовували для атак на POS-термінали. На ньому були вихідний код шкідливого програмного забезпечення, інструменти для експлуатації вразливостей і панель «VINY JUNIOR TRILHAS», де зберігалися виведені платіжні дані.

Шкідливе ПЗ збирало номери карток, строки їхньої дії, банківські ідентифікаційні номери, країни та банки-емітенти, дати виведення даних, а також типи й бренди карток. Також зловмисники отримували відомості про уражені термінали, зокрема версії операційних систем і дані про їхнє розташування.

 

Використання застарілих систем

 

Атаки були спрямовані на POS-термінали зі застарілими версіями Windows і Windows Server. Для підвищення привілеїв застосували вразливість CVE-2024-49138 у драйвері Windows Common Log File System. Її вже виправили, однак для експлуатації цієї помилки зловмисникам спершу був потрібен початковий доступ до пристрою.

Дослідники зазначили, що це була тривала кампанія: скомпрометовані термінали передавали дані щоденних транзакцій. Сервер заблокували 31 серпня 2026 року, а 8 вересня команда Cybernews повідомила про нього національну команду реагування на комп’ютерні інциденти CERT.

 

Ризики для власників карток

 

За оцінкою Cybernews, щонайменше мільйон власників карток можуть зіткнутися з несанкціонованими покупками або захопленням облікових записів. Дослідники наголосили, що рівень ризику залежить від систем виявлення шахрайства та політик захисту, які застосовують банки-емітенти.

На сервері також знайшли ознаки переважного націлювання на бразильські банки. Викрадені платіжні дані можуть бути використані для шахрайства або для фішингових атак, у яких зловмисники видають себе за представників банку.