Дослідники описали роль білка MFF у регуляції фероптозу

Дослідники встановили, що фактор поділу мітохондрій MFF розпізнає та регулює фероптоз — форму загибелі клітин, залежну від заліза й не пов’язану з апоптозом. Результати роботи опубліковано у Nature.

Фероптоз пов’язаний із перекисним окисненням ліпідів. У дослідженні порівнювали фосфопротеомні зміни в клітинах HeLa за різних стимулів загибелі клітин, зокрема фероптозу, апоптозу та некроптозу. Аналіз виявив групу фосфорильованих білків, асоційовану саме з фероптозом.

Стійкість клітин без MFF

Експерименти з клітинами HeLa показали, що видалення гена MFF за допомогою CRISPR підвищувало стійкість клітин до індукторів фероптозу RSL3 та ерастину. Відновлення MFF у цих клітинах повертало чутливість до такого типу клітинної загибелі.

Автори також перевіряли дію органічних пероксидів, перекису водню та геміну. У роботі окремо оцінювали співвідношення відновленого й окисненого глутатіону, а також вплив ліпоферостатину-1 — речовини, яку застосовують для пригнічення фероптозу. Досліди проводили не лише на HeLa, а й на клітинних лініях HT-1080, SH-SY5Y, HepG2 та A549 із пригніченим MFF.

Мітохондрії та пероксисоми

MFF є важливим для поділу мітохондрій і пероксисом. Автори дослідження аналізували клітинні та біохімічні механізми, а також використовували фосфопротеомний і метаболомний аналізи. Дані фосфопротеоміки передали до бази ProteomeXchange через iProX під номером PXD079759, а метаболомні дані — до Mendeley Data.

У роботі також згадано експерименти з ксенотрансплантатами пухлин і дослідження токсичності in vivo. Стаття не використовувала спеціально написаного програмного коду: аналізи виконували за допомогою доступного публічного або комерційного програмного забезпечення.