Дослідження радять керівникам менше говорити на нарадах
Дослідження пояснюють, як активне слухання, чіткі цілі та залучення учасників можуть зробити робочі наради ефективнішими.
Дослідження організаційних психологів свідчать, що керівники можуть підвищити ефективність нарад, якщо більше слухатимуть учасників і не домінуватимуть у розмові. Особливо важливими названо уважне реагування на відповіді, чітку мету зустрічі, залучення тихіших працівників і фіксацію подальших дій.
Лідерство через слухання
Як повідомляє Ars Technica, в одному з експериментів дослідники аналізували відеозаписи нарад під час ухвалення командних рішень. Команди працювали краще, коли лідери ставилися до відповідей із повагою та уважно їх вислуховували. Самих лише запитань без активного слухання для такого результату не вистачало.
Науковці наголошують, що активне слухання передбачає не лише мовчазне підтвердження, а й змістовний зворотний зв’язок. У віртуальних зустрічах ця практика може зникати через звичку вимикати мікрофон, коли людина не говорить. Водночас керівникам рекомендують стежити за власною часткою часу в розмові, щоб дати змогу висловитися більшій кількості учасників.
Як зробити зустрічі кориснішими
Перед нарадою радять визначати її цілі та порядок денний, запрошувати лише потрібних людей, планувати початок і завершення вчасно. Дослідження також вказують на користь короткого неформального спілкування перед зустріччю, зокрема для більш інтровертних і тихих учасників. У дистанційному форматі для цього можна відвести перші хвилини дзвінка або запровадити звичку підключатися раніше.
Для збору ідей психологиня Ліана Крімер рекомендує «тихий брейнштормінг»: усі учасники одночасно записують пропозиції в чаті чи спільному документі. Дослідження 2009 року показало, що такий підхід, який також називають brainwriting, може бути ефективнішим за традиційне усне обговорення, де учасники висловлюються по черзі.
Ціна та користь нарад
Дослідження вказують, що працівники очікують гіршого самопочуття та нижчої продуктивності в дні, переповнені зустрічами, особливо коли виконують складні завдання. Найбезцільнішими учасники досліджень називали регулярні наради без чітко визначеного результату.
Водночас дослідження понад 9 тисяч працівників у Норвегії, проведене у 2026 році, виявило позитивний зв’язок між інтенсивністю нарад, подальшим зростанням зарплати та навчанням на роботі. Автори застерегли, що це кореляційний результат: він не доводить, що саме більша кількість зустрічей спричиняє підвищення доходів. Одним із можливих пояснень вони назвали контакти з досвідченішими колегами та передавання важливих знань.
