Дослідження виявило вплив людської діяльності на ризики інфекційних спалахів

Дослідження виявило вплив людської діяльності на ризики інфекційних спалахів

Дослідники проаналізували 58 319 спалахів 32 інфекцій і оцінили вплив довкілля та похибок епіднагляду.

Міжнародне дослідження 32 нових і повторно поширюваних інфекційних хвороб виявило зв’язок між ризиком їхніх спалахів і людським впливом на довкілля. Науковці проаналізували 58 319 зафіксованих подій у 169 країнах за 1910–2022 роки, зосередившись на даних переважно після 2000 року. Про результати роботи повідомляє Nature.

До вибірки увійшли зоонози, інфекції, що переносяться членистоногими, та хвороби з екологічним шляхом передачі. Серед них — COVID-19, гарячка Ебола, грип, mpox, денге, хвороба Лайма, Зіка, чикунгунья, жовта гарячка, гарячка Рифтської долини, меліоїдоз і кримсько-конго геморагічна гарячка.

 

Як врахували похибки спостережень

 

Автори наголосили, що географія зареєстрованих спалахів значною мірою залежить від можливості їх виявити та задокументувати. Події частіше фіксують у містах і поблизу медичних закладів, де доступніші діагностика, лабораторії та системи охорони здоров’я. Ці чинники мали більший вплив на зареєстрований ризик, ніж будь-яка з окремих екологічних змінних.

Для аналізу дослідники застосували геопросторові статистичні моделі та врахували час у дорозі до медичної допомоги, міську забудову, соціальну вразливість, щільність худоби, лісистість, фрагментацію ландшафтів, сільськогосподарське освоєння, втрату лісів і зміни температури та опадів. Такий підхід мав відокремити реальні чинники ризику від різниці в нагляді за хворобами й звітності.

 

Ліси, фрагментація та худоба

 

Після коригування на виявлення і звітування ризик спалахів був вищим у місцевостях із більшим лісовим покривом, сильнішою фрагментацією ландшафту та вищою щільністю поголів’я худоби. Дослідники зазначають, що це загалом узгоджується з уявленням про підвищений ризик у зонах частих контактів людей, свійських і диких тварин.

Водночас вплив окремих факторів різнився між регіонами та хворобами. Наприклад, зв’язок зі щільністю худоби був найсильнішим в Азії. У моделях для окремих захворювань приблизно для половини з них ризик зростав у більш фрагментованих і лісистих ландшафтах. Автори підкреслюють, що універсальні висновки для всіх інфекцій обмежені відмінностями в екології збудників, господарській діяльності та якості епіднагляду.