Досвідчені науковці рідше змінюють науку, але їхні ідеї довше впливають
Дослідження понад 11 мільйонів статей показало, що досвідчені вчені рідше здійснюють прориви, але їхній вплив триває довше.
Імовірність того, що науковець опублікує роботу, яка радикально змінює попередні дослідження, зменшується з розвитком кар’єри. Водночас праці досвідчених дослідників, які мають такий ефект, частіше зберігають вплив упродовж тривалого часу. Таких висновків дійшли автори дослідження, опублікованого 19 жовтня в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, повідомляє Nature.
Команда проаналізувала понад 11 мільйонів наукових статей, оприлюднених у 1800–2022 роках. До вибірки увійшли роботи приблизно 206 тисяч учених з усього світу, кожен із яких мав понад 40 років дослідницького досвіду.
Як оцінювали вплив досліджень
Автори використали індекс CD, що визначає ступінь «руйнівності» наукової роботи за моделями її цитування. Якщо наступні праці посилаються на нову статтю, але не цитують джерела, на яких вона ґрунтувалася, це може свідчити, що попередні роботи стали менш релевантними для подальших досліджень.
Однак традиційний індекс CD не показує, чи зберігається цей ефект із часом. Тому дослідники застосували також власний показник persistent disruption, або стійкої руйнівності. Він оцінює, чи не витісняють пізніші наукові праці саму роботу, яка раніше змінила напрям досліджень.
Імовірність стійких проривів зростає
За результатами аналізу, шанс опублікувати роботу з високим рівнем руйнівності знижується в міру просування науковою кар’єрою. Натомість імовірність появи стійко руйнівної праці зростає: приблизно з 1% на початку кар’єри до близько 2,2% після 40 років дослідницької діяльності.
Науковці, чиї роботи мали тривалий руйнівний вплив, до їх публікації зазвичай уже мали відносно велику кількість статей. Дослідник інновацій та технологічного менеджменту Кеннет Хуанг застеріг, що ці результати не доводять, ніби старші вчені загалом є більш інноваційними або що саме старіння спричиняє довговічні прориви. Натомість вони вказують на зв’язок між тривалістю наукової кар’єри та більшою ймовірністю бути пов’язаним із роботами, що мають стійкий вплив.
