Екологиня Дейзі Дент досліджує природне відновлення тропічних лісів

Екологиня Дейзі Дент із ETH Zurich досліджує, як тропічні ліси природно відновлюються після вирубування, на довгострокових ділянках у природному монументі Барро-Колорадо в центральній Панамі. Як повідомляє MIT Technology Review, її робота має допомогти визначати, де екосистемам достатньо природного відновлення, а де потрібне втручання людини.

На частині ділянок, які охоплюють до століття розвитку лісу, не висаджували жодного дерева. Дент відстежує появу та ріст кожного стовбура, щоб з’ясувати, чому одні ліси після розчищення землі швидко набувають різноманіття, а інші залишаються однорідними. Тропічні ліси, за наведеними даними, зберігають близько 40% вуглецю, накопиченого на суходолі.

Роль тварин і рослинних взаємодій

Дент вивчає зв’язки між деревами, тваринами, грибами, запилювачами та поширювачами насіння. Плодоїдні тварини, зокрема павукоподібні мавпи, кажани й папуги, забезпечують висівання понад 70% дерев у тропічних лісах, переносячи насіння з послідом. На одній 70-річній ділянці така взаємодія сприяла формуванню різноманітного лісу, структура якого наближається до давнього тропічного лісу.

Водночас на іншій ділянці подібного віку переважає один довговічний вид — Gustavia superba. За даними досліджень, її формування здебільшого пов’язане з агуті. Раніше висаджені скотарями трави там стримували укорінення інших дерев, а вузькі стовбури Gustavia superba можуть затінювати територію до 150 років і перешкоджати появі великих дерев, здатних накопичувати більше вуглецю.

Коли ліси можуть відновитися самі

У 2016 році міжнародна мережа 2ndFor, де Дент є головною дослідницею, опублікувала в Nature дані, за якими гектар вторинного лісу, що відновлюється природно, може щороку поглинати в 11 разів більше вуглецю, ніж гектар старовікового лісу. Молоді дерева швидко ростуть, конкуруючи за світло.

Дослідження 2022 року показало, що Барро-Колорадо є одним із найсприятливіших прикладів відновлення без висаджування насіння: розчищені ділянки там часто оточені лісами та популяціями птахів, кажанів й інших тварин. У роботі 2024 року з даними Панами та Бразилії Дент дійшла висновку, що ділянки навіть із 35% деревного покриву можуть відновлюватися як ліс.

Водночас дослідниця наголошує, що залишити територію без втручання можливо не всюди. У південній Панамі вона співпрацює з некомерційними організаціями та схемами вуглецевих кредитів: там планують з’єднувати фрагменти лісу коридорами, повертати тварин у ліси зі збідненою фауною та висаджувати види дерев, що можуть прискорити відновлення. Такий підхід має стати альтернативою масштабним монокультурним плантаціям, менш стійким до посух, повеней, спеки та патогенів.