Гравітаційний зв’язок ядра й мантії змінює тривалість земної доби

Гравітаційна взаємодія між внутрішнім ядром Землі та її твердою мантією пояснює багатодесятирічні коливання тривалості доби на планеті. Такий висновок представили Хао Чжан і Маттьє Дамберрі, повідомляє Nature.

Коливання на мілісекунди

Швидкість обертання Землі, а отже й тривалість доби, змінюється в часових масштабах від годин до тисячоліть. Коливання, що тривають десятиліттями та змінюють тривалість доби на кілька мілісекунд, пов’язують із передаванням кутового моменту між ядром планети й твердою мантією, яка його оточує.

Для такого передавання раніше пропонували кілька механізмів. Нова робота вказує саме на гравітаційний зв’язок між мантією та внутрішнім ядром — твердою залізною кулею, що перебуває в рідкому зовнішньому ядрі.

Дані сейсмології та магнітного поля

Дослідники поєднали сейсмологічні вимірювання, які показують, як обертається внутрішнє ядро, з моделлю руху речовини в ядрі. Цю модель побудували на основі вимірювань магнітного поля Землі.

За описом Nature, гравітаційна взаємодія внутрішнього ядра з мантією дає змогу простежити походження змін тривалості доби, що відбуваються в багатодесятирічних масштабах. Роботу Чжана та Дамберрі опубліковано в журналі Nature.