Іранські науковці у США зіткнулися з візовими обмеженнями та невизначеністю

Іранські аспіранти та молоді дослідники у США повідомляють про втрату можливостей для навчання й роботи через заборону на в’їзд, призупинення розгляду імміграційних заяв та неможливість стабільно підтримувати зв’язок із рідними в Ірані. У 2024–2025 навчальному році у Сполучених Штатах навчалися майже 12 тисяч іранських студентів магістратури й аспірантури.

Про ситуацію іранських науковців розповідає Nature. Частина співрозмовників видання погодилася говорити лише під псевдонімами, побоюючись за власну безпеку, родини та можливі наслідки для кар’єри.

Заборона на в’їзд і заморожені заяви

У червні 2025 року адміністрація президента США Дональда Трампа запровадила обмеження на в’їзд для громадян 12 держав, зокрема Ірану, із обмеженими винятками та можливістю індивідуальних дозволів. У президентській прокламації Іран назвали державою — спонсором тероризму.

У грудні 2025 року та січні 2026 року службові меморандуми, видані з міркувань національної безпеки, розширили обмеження до 39 країн. За даними видання, до червня федеральні органи не схвалювали й не відхиляли заяви громадян цих країн на студентські візи, дозвіл на роботу та зміну імміграційного статусу. Представник Державного департаменту США заявив, що ці меморандуми мали захистити національну безпеку, громадську безпеку та національні інтереси країни, а кожну візову заяву розглядають індивідуально.

Навчання та робота під загрозою

Аспірант Німа поїхав до Ірану у травні 2025 року, щоб відвідати хвору матір, плануючи за два тижні повернутися до США. Його американська віза вже спливла, тому він мав податися на нову в Ірані. Після червневої заборони на в’їзд він не зміг повернутися та в серпні був змушений залишити докторську програму, оскільки університет обмежує академічну відпустку двома семестрами.

Інша дослідниця, Азін, здобула докторський ступінь у грудні 2025 року, але не змогла працевлаштуватися через відсутність дозволу на роботу. Інженерна компанія відкликала пропозицію роботи, а можливість постдокторської позиції також зірвалася. Її заяву на Optional Practical Training — програму, що дає випускникам STEM-спеціальностей право працювати до трьох років, — теж призупинили. Після завершення навчання вона продала більшість речей і пів року жила у друзів та родичів у кількох штатах.

На становище дослідників також вплинув майже тримісячний інтернет-блекаут в Ірані з лютого до травня: науковці за кордоном не могли регулярно спілкуватися з близькими. Один із аспірантів сказав, що через невизначеність щодо роботи та можливого переїзду до іншої країни часто не міг змусити себе вийти з дому.