Кількість відкликань давніх наукових статей зростає

Наукові журнали дедалі частіше відкликають або позначають застереженнями статті, опубліковані десятки років тому. Цьому сприяють оцифрування старих архівів, поширення практики ретракцій і ризик того, що недостовірні праці знову потрапляють у пошук та відповіді систем штучного інтелекту, повідомляє Nature.

За аналізом даних Retraction Watch, для робіт і книжкових розділів, яким на момент редакційного рішення було понад 20 років, видали 358 повідомлень про відкликання та 120 попереджень для читачів. Від 2015 року частка таких давніх відкликань становить близько 0,7% усіх випадків, тоді як до 2010 року вона була на рівні 0,2%. У 2023 році загалом відкликали понад 10 тисяч наукових публікацій — рекордний показник.

Старі дослідження знову стають видимими

Одним із прикладів є роботи індійського палеонтолога Вішви Джіта Гупти про геологію Гімалаїв. Розслідування, що почалися у 1987 році, виявили у понад 450 його публікаціях неіснуючі місця збору зразків, запозичені зображення та викрадені з колекцій зразки. У 1991 році Journal of the Geological Society of India оцінив 19 статей Гупти й визнав його викопні знахідки ненадійними, а дані — такими, що межують із дезінформацією.

Попри це, жодну з праць Гупти формально не відкликали. Частина матеріалів була надрукована у виданнях, які більше не існують, або у цифрових архівах, не проіндексованих у великих бібліографічних базах. Нині посилання на дискредитовані статті можуть з’являтися у згенерованих ШІ оглядах пошуку. Головний редактор Journal of the Geological Society of India Гулам Бхат заявив, що планує виправити цифровий запис щодо цих публікацій.

Коли обирають попередження замість відкликання

Сучасні правила передбачають, що відкликана стаття лишається доступною, але отримує відповідне маркування, а інформація має надходити до бібліографічних баз. Комітет з етики публікацій COPE зазначає, що редактори можуть відкликати матеріал, якщо більше не довіряють його результатам і висновкам. Водночас перевірити старі роботи часто складно через відсутність первинних записів, смерть авторів або припинення роботи журналів.

Тому видавці нерідко використовують редакційне попередження, а не ретракцію. Зокрема, після розслідування King’s College London 2019 року 24 статті психолога Ганса Айзенка та Рональда Гроссарта-Матічека визнали небезпечними для використання: 16 із них відкликали, чотири отримали попередження, а ще чотири залишилися без позначок. Найстаріша з 94 робіт Айзенка, що були відкликані або позначені, датується 1943 роком.

COPE також допускає повне вилучення публікацій, якщо їхній зміст може становити серйозну загрозу здоров’ю. Так Elsevier у квітні видалив дві статті 1984 року про застосування солей цезію як альтернативного лікування раку після звернення фізіолога Марселя ван дер Гейдена.