Китайські космонавти на сім годин вийшли у відкритий космос. Фото
Китайські космонавти на сім годин вийшли у відкритий космос. Фото
Китайські космонавти Лю Бомін і Тан Хунбо здійснили багатогодинний вихід у відкритий космос для проведення монтажних робіт на майбутній китайській орбітальній станції Тяньґун. Востаннє китайці виходили у відкритий космос у 2008 році у рамках місії «Шеньчжоу-7».
Члени екіпажу корабля «Шеньчжоу-12» Лю Бомін і Тан Хунбо здійснили установку обладнання і підйом панорамної камери, та у цілому провели поза модулем «Тяньхе» близько 7 годин, повідомляє Сіньхуа.
Командир корабля Не Хайшен залишився у модулі для підтримки своїх колег.
Нагадаємо, у квітні Китай почав будувати власну орбітальну космічну станцію «Тяньгун» з модуля Тяньхе. У травні до модуля пристикувався вантажний корабель «Тяньчжоу-2».
А 17 червня китайці ракетою Чанчжен-2F запустили корабель «Шеньчжоу-12» із трьома космонавтами. Тоді ж він зістикувався із модулем Тяньхе. Це вже третя із запланованих 11 місій Китаю для будівництва власної космічної станції та перша із 4 пілотованих.
Завершення будівництва станції заплановано на кінець 2022 року. Це буде третя у світі багатомодульна постійно пілотована станція після радянської і російської «Мир» і МКС.
Члени екіпажу корабля «Шеньчжоу-12» Лю Бомін і Тан Хунбо здійснили установку обладнання і підйом панорамної камери, та у цілому провели поза модулем «Тяньхе» близько 7 годин, повідомляє Сіньхуа.
Командир корабля Не Хайшен залишився у модулі для підтримки своїх колег.
Нагадаємо, у квітні Китай почав будувати власну орбітальну космічну станцію «Тяньгун» з модуля Тяньхе. У травні до модуля пристикувався вантажний корабель «Тяньчжоу-2».
А 17 червня китайці ракетою Чанчжен-2F запустили корабель «Шеньчжоу-12» із трьома космонавтами. Тоді ж він зістикувався із модулем Тяньхе. Це вже третя із запланованих 11 місій Китаю для будівництва власної космічної станції та перша із 4 пілотованих.
Завершення будівництва станції заплановано на кінець 2022 року. Це буде третя у світі багатомодульна постійно пілотована станція після радянської і російської «Мир» і МКС.
