Комета 220P Макнота стала яскравішою через викид газів і пилу

Комета 220P/Макнота цього літа двічі різко збільшила яскравість після того, як сонячне тепло перетворило лід під її поверхнею на газ. Тиск газу руйнував ділянки кори й викидав у космос величезні обсяги пилу, який розсіював сонячне світло. Про це повідомляє Space.com.

220P/Макнота відкрив австралійський першовідкривач комет Роберт Макнот у 2004 році. Це періодична комета сімейства Юпітера, яка повертається до внутрішньої частини Сонячної системи приблизно раз на п’ять із половиною років. Зазвичай її блиск слабший за 15-ту зоряну величину, тому вона недоступна для більшості аматорських телескопів.

Два спалахи за літо

Перший спалах почався 14 червня, коли комета наближалася до перигелію — найближчої до Сонця точки своєї орбіти. Ще 31 травня її блиск становив 17,39 зоряної величини, але менш ніж за 14 годин зріс до 11,05. До 2 червня об’єкт досяг 8,23 зоряної величини й на короткий час став доступним для спостережень у бінокль 10×50 з темної місцевості.

Другий спалах зафіксували наприкінці липня: від 14-ї зоряної величини 28 липня комета посилила блиск до 6,1 до 6 серпня. Після проходження перигелію її яскравість знову зменшувалася.

Пилова оболонка навколо ядра

Моделі, створені на основі спостережень, вказують, що комета викинула від десятків до сотень мільярдів фунтів пилу. Частинки розміром у мільйонні частки метра розліталися зі швидкістю близько 390 метрів за секунду та сформували кому — розріджену оболонку навколо твердого ядра.

За словами Жозепа М. Тріго-Родрігеса з Інституту космічних наук та Інституту космічних досліджень Каталонії, комета відокремила локальні частини кори, а пилова оболонка збільшила її яскравість у 250 разів за пів дня. Результати дослідження опублікували 3 листопада у журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

12 жовтня 220P/Макнота пройшла найближче до Землі на відстані 1,04 астрономічної одиниці, або 156 млн кілометрів. Нині комета має близько 13-ї зоряної величини та віддаляється від Сонця; наступне її повернення до нього очікують наприкінці 2031 року.