Компанії розробляють морські датацентри для ШІ на хвильовій енергії

Компанії розробляють морські датацентри для ШІ на хвильовій енергії

Компанії розробляють морські датацентри для ШІ на енергії хвиль, припливів, вітру та сонця, але стикаються з технічними й екологічними викликами.

Кілька компаній розробляють датацентри для систем штучного інтелекту, які працюватимуть у відкритому морі або на морському дні та отримуватимуть енергію від хвиль, припливів, вітру й сонця. Такі проєкти мають використовувати морську воду для охолодження серверів і не потребувати підключення до електромережі чи муніципального водопостачання, повідомляє TechSpot.

Ініціатори розраховують, що винесення обчислювальних потужностей далеко від узбережжя допоможе уникнути частини суперечок, які супроводжують будівництво наземних датацентрів через їхнє споживання електроенергії та води. Водночас ключовою проблемою залишається створення обладнання, здатного витримувати солону воду, шторми та вплив морських організмів, а також виробляти достатньо енергії для серверів.

 

Проєкти у США, Шотландії та Японії

 

У травні компанія Panthalassa з Портленда залучила 140 млн доларів інвестицій, зокрема від Пітера Тіля. Вона планує створити 278-футові сталеві конструкції, які вільно дрейфуватимуть у Тихому океані та живитимуть ШІ-обчислення енергією хвиль. Компанія має намір випробувати систему нового покоління перед початком комерційного розгортання у 2027 році.

Шотландська Mocean Energy у липні повідомила про план встановити далеко від берега ШІ-сервери на плавучих платформах із живленням від хвиль і сонця, охолоджувані морською водою та з'єднані із сушею супутниковим зв'язком. Ocean Power Technologies і Stratum Holdings у жовтні підписали необов'язковий лист про наміри оцінити, чи зможуть прототипи буїв Ocean Power Technologies підтримувати ШІ-інфраструктуру без силового кабелю до берега. Компанія DeepGreen Holdings подала заявки на федеральні дозволи для дослідження підводних датацентрів, що працюватимуть від припливів, біля штату Мен і в затоці Кука на Алясці.

 

Енергія, корозія та вплив на довкілля

 

Mocean Energy повідомляє, що її випробувальна установка виробляла електроенергію протягом 13 місяців до весни 2024 року, зокрема за хвиль заввишки до 40 футів, хоча за слабшого хвилювання її потужність знижувалася. Установка виробляла близько 10 кіловатів. Тепер компанія прагне, щоб один вузол забезпечував приблизно 500 кіловатів для бортових комп'ютерів, поєднуючи хвильову та сонячну енергію з акумуляторами на періоди штилю або хмарності.

Директор Інституту інтегрованих енергетичних систем Університету Вікторії Брайсон Робертсон зазначив, що прокладання підводних кабелів до берега може виснажити бюджет проєкту ще до доведення технології. За його словами, дрейфуючі платформи не потребують швартування, однак шторми можуть зсувати їх із позиції. Консультант із кліматичних технологій Майкл Барнард наголосив на ризиках швидкої корозії металу, накопичення черепашок і мікроорганізмів на занурених поверхнях та високій вартості морського ремонту.

Екологічні питання також можуть ускладнити реалізацію. Опоненти плану DeepGreen у штаті Мен вказують, що затока Фанді є середовищем існування китів, яким загрожує найбільша небезпека у світі. Представниця Center for Biological Diversity Крістен Монселл висловила занепокоєння можливим зростанням судноплавства, ризиком зіткнень із китами, шумом, забрудненням води та скиданням тепла. DeepGreen заявляє, що попереднє багаторічне дослідження має оцінити ці питання.