Лише 5% інтегрованих пілотів генеративного ШІ створюють значну цінність

Лише близько 5% інтегрованих пілотних проєктів із генеративним штучним інтелектом створюють істотну цінність, хоча компанії вклали у такі технології від 30 до 40 млрд доларів. Таку оцінку містить звіт Project NANDA при MIT Media Lab за 2025 рік, на який посилається керівник напряму корпоративної ШІ-трансформації Lowe’s Шраван Вадігепаллі у колонці для IEEE Spectrum.

За його словами, більшості організацій із вибірки дослідження ще не вдалося показати вимірюваний вплив на прибутки та збитки. Дослідники назвали цей розрив GenAI Divide. На думку Вадігепаллі, проблемою для багатьох компаній є не доступ до моделей ШІ, а нестача фахівців, здатних визначати межі повноважень систем і відповідати за їхні результати.

Шість правил для управління ШІ

Автор пропонує передати ШІ-агентам рутинне передавання та переформатування даних між системами, але залишити людям оцінювання ризиків, пріоритетів і компромісів. Замість великої кількості жорстких правил він радить формулювати принципи у порядку пріоритетності. Це має допомогти системі діяти у ситуаціях, які не передбачені регламентами, не виходячи за встановлені межі.

Цінності й політики компанії, на думку Вадігепаллі, слід перетворювати на машиночитані інструкції у трьох рівнях: «конституція» з непорушними обмеженнями, «доктрина» з допустимими бізнес-компромісами та «посібник» із тактиками для конкретного завдання. Як приклад непорушного обмеження він наводить заборону агенту стверджувати факт, який той не може підтвердити.

Людина для складних рішень

Для контролю за автономними рішеннями автор пропонує модель «термостата довіри», а не перемикач між повною автономією та суцільною перевіркою людиною. Система має оцінювати впевненість у кожному рішенні: вище погодженого порога діяти самостійно, а нижче — передавати випадок людині. Рішення людини, за цією моделлю, повертається у цикл навчання для подібних випадків; процес має залишатися прозорим, придатним до аудиту та пояснення.

Окремо Вадігепаллі наголошує на важливості повного контексту: дані про операції, контракти та взаємодію з клієнтами часто розпорошені між несумісними системами. Він описує цикл Connections, Context, Reasoning, Actions and Governance, де контекст поєднує інформацію в цілісну картину бізнесу, а управління утримує дії ШІ в межах намірів компанії. Людям він відводить роль ухвалення виняткових, неоднозначних або ризикованих рішень, тоді як типові процеси можуть виконуватися автоматично.