Льотчик-випробувач Чак Єгер подолав звуковий бар’єр на Bell X-1

Льотчик-випробувач Чак Єгер подолав звуковий бар’єр на Bell X-1

14 жовтня 1947 року льотчик-випробувач Чак Єгер на Bell X-1 уперше перевищив швидкість звуку в горизонтальному польоті.

14 жовтня 1947 року льотчик-випробувач ВПС США Чак Єгер здійснив політ на ракетному літаку Bell X-1 і став першою людиною, яка перевищила швидкість звуку в горизонтальному польоті. Як повідомляє Space.com, літак Єгера, названий Glamorous Glennis на честь його дружини, досяг швидкості Мах 1,07 — приблизно 1321 км/год.

Швидкість звуку, або Мах 1, становить близько 1223 км/год. Напередодні польоту Єгер упав із коня та зламав два ребра, однак це не завадило йому виконати завдання.

 

Політ після скидання з бомбардувальника

 

Bell X-1 доставив у повітря бомбардувальник Boeing B-29, після чого ракетний літак відокремився та почав прискорення. Апарат завдовжки трохи понад 9 метрів мав розмах крил близько 8,5 метра та був оснащений ракетним двигуном, який використовував рідкий кисень і етиловий спирт у воді.

Спершу проєкт мав назву XS-1. Його створювали в межах спільної програми Національного консультативного комітету з аеронавтики, попередника NASA, та Армійських повітряних сил США. Компанія Bell Aircraft отримала контракт на будівництво експериментального літака в березні 1945 року, а машину передали в грудні того самого року.

 

Початок програми дослідницьких літаків

 

Історичному польоту передували безмоторні планерні випробування, три з яких Єгер провів у серпні 1947 року, а також серія дедалі швидших польотів із увімкненим двигуном на дозвукових швидкостях. У NASA зазначали, що перші X-1 змінили авіацію не лише завдяки подоланню швидкості звуку, а й тим, що закріпили концепцію дослідницького літака, створеного винятково для експериментів.

Інформація про політ спочатку була засекреченою: за даними NASA, посадовці ВПС США через дві години надали польоту та зібраним даним гриф Top Secret. Відомості про досягнення стали відомими у грудні 1947 року, а офіційно ВПС США підтвердили його в березні 1948-го. Програма X-1 стала основою для наступних експериментальних X-plane, зокрема сучасного X-59, призначеного для випробувань надзвукових польотів із тихішими звуковими ударами.