Математик із Чехії дослідив корону Сонця під час затемнення в Іспанії
Команда Мілослава Друкмюллера в Іспанії зафіксувала сонячну корону та спектри іонів заліза під час повного затемнення.
Команда науковців на чолі з професором Брненського технічного університету Мілославом Друкмюллером спостерігала повне сонячне затемнення 12 серпня 2026 року зі схилу гори Піко-Трігаса на півночі Іспанії. За 107 секунд повної фази дослідники зафіксували видиме випромінювання сонячної корони та спектри іонів заліза, повідомляє IEEE Spectrum.
Група встановила близько 20 астрономічних камер, зокрема спеціальну оптичну систему з вісьмома камерами та вузькосмуговими спектральними фільтрами. Кожен із них реєстрував випромінювання певного іонного стану заліза. Такі дані дають змогу досліджувати розподіл температури в короні та простежувати, як іони поширюються у міжпланетному просторі.
Чому затемнення важливе для науки
Сонячна корона приблизно у мільйон разів тьмяніша за видиму поверхню Сонця, але її температура сягає близько 1 мільйона градусів Цельсія, тоді як температура поверхні зорі становить орієнтовно 5 500 градусів. Під час повного затемнення Місяць закриває яскравий сонячний диск, завдяки чому стають видимими структури зовнішньої атмосфери Сонця майже до його поверхні.
Звичайні коронографи також блокують світло Сонця непрозорим диском, однак дифракція змушує перекривати більшу ділянку, зокрема внутрішні області корони. Космічні апарати можуть спостерігати ці області в інших діапазонах, але не показують так само добре простягання корони у космосі у видимих спектральних лініях.
Обробка тисяч кадрів
Друкмюллер, який фотографує затемнення з 1999 року, застосовує алгоритми обробки зображень, щоб поєднувати дуже яскраві й слабкі деталі корони на одному знімку. Для одного готового зображення команда робить приблизно 200 кадрів із витримкою від 0,001 до двох секунд, а з урахуванням калібрувальних даних використовує близько 3 000 вхідних кадрів. Обробка одного зображення займає понад два дні.
За словами дослідників, знімки в різних спектральних лініях уже дозволили скласти температурні карти корони, виявити раніше не помічені структури плазми, названі «димовими кільцями», а також визначити зону, де плазма стає настільки розрідженою, що її іони перестають стикатися. Перші зображення корони у видимому світлі Друкмюллер планував підготувати приблизно за два тижні, тоді як аналіз даних про іони заліза може тривати місяці або до року.