Місяць закрив Юпітер під час спостережуваного в Америці затемнення

Місяць закрив Юпітер під час спостережуваного в Америці затемнення

Місяць 6 жовтня закрив Юпітер для спостерігачів у частині Північної Америки, Західної Африки та над Атлантичним океаном

6 жовтня Місяць закрив Юпітер для спостерігачів у частині Північної Америки, Західної Африки та над Атлантичним океаном. Під час цього явища, відомого як покриття, супутник Землі пройшов безпосередньо між планетою та спостерігачами. Про знімки події повідомляє BBC News.

Поза смугою повного покриття люди бачили освітлений на 20% серп Місяця лише за кілька градусів від Юпітера. Така видима різниця положення небесних тіл залежала від місця спостереження через ефект паралакса.

 

Знімки з Північної Америки

 

Фотожурналіст Пітер Зей зняв Юпітер у небі над Північною Кароліною незадовго до того, як планета сховалася за місячним серпом. Пізніше він також зафіксував момент появи Юпітера з-за неосвітленого боку місячного диска. На цьому кадрі, за його словами, видно місячні кратери, попелясте світло, зорі на тлі та чотири супутники Юпітера — Іо, Європу, Ганімед і Каллісто.

Астрофотограф Стівен Беллавіа спостерігав явище в окрузі Поттер у штаті Пенсильванія. Він фотографував за допомогою 152-міліметрового телескопа Максутова—Кассегрена Explore Scientific та астрономічної камери ZWO ASI 662MC. Для фінального знімка Беллавіа обрав одиночну експозицію тривалістю 50 мілісекунд, оскільки Місяць і Юпітер рухалися з різною швидкістю.

 

Поява планети з-за Місяця

 

Джош Макколлум з міста Еммаус у Пенсильванії спостерігав покриття через телескопи Skywatcher 400P Flextube та Celestron C11 Schmidt Cassegrain. Він зазначив, що перед повним закриттям планети над Юпітером був помітний Ганімед, найбільший супутник у Сонячній системі. Коли Юпітер знову з’явився з-за Місяця, першими стали видимими Європа та Іо.

Користувач X під псевдонімом EricTheCat опублікував таймлапс явища, знятий у Міннесоті. На початку події Юпітер перебував приблизно на висоті 6 градусів над горизонтом, а наприкінці — на висоті 15 градусів. Автор обрав експозицію, яка дала змогу показати супутники Юпітера та попелясте світло на Місяці.