MIT Technology Review описав шість підходів до збереження людського розуму

MIT Technology Review розглянув шість технологічних підходів, які їхні прихильники пов’язують із можливістю продовжити існування людського розуму: від трансплантації голови та цифрових аватарів до поступової заміни мозкової тканини й моделювання мозку на комп’ютері. Видання наголошує, що більшість цих ідей далекі від практичного застосування, а питання свідомості та безперервності особистості досі не має однозначного наукового пояснення.

Один із найрадикальніших варіантів — пересадка голови на інше тіло, для якої необхідно відновити зв’язок перерізаного спинного мозку. Італійський хірург Серджіо Канаверо посилається на експеримент із трьома свинями, у якому після застосування хірургічного герметика тварини змогли стояти та нестійко ходити. Водночас фахівець із реабілітації спинного мозку Грегуар Куртен вважає, що нині немає технології, здатної реалізувати таку операцію на людині.

Цифрові копії та мозок поза тілом

Інший напрямок — так звані mindclones, тобто цифрові аватари, створені на основі щоденників, записів, дописів у соцмережах та інших персональних даних. Платформи StoryFile, Afterlife AI та Synthesia вже дають змогу створювати розмовних ботів або відеоаватарів, які відтворюють зовнішність, голос чи спогади людини. Однак доказів того, що такі системи мають самосвідомість, немає, зазначає видання.

Компанія Bexorg демонструвала журналістам людські мозки, отримані від донорів невдовзі після смерті та підключені до системи перфузії з насиченою киснем штучною кров’ю. Компанія заявляє, що такі органи можуть використовуватися для тестування ліків. За її даними, мозок зберігає метаболічну активність, але не має скоординованої електричної активності; до тканин також додають анестетик пропофол. Наразі поза тілом мозок можна підтримувати приблизно 24 години, а Bexorg планує збільшити цей термін до двох тижнів.

Заміна тканин і цифрова емуляція

У 2026 році американська агенція ARPA-H оголосила про готовність виділити до 175 мільйонів доларів на програму FRONT, присвячену функціональному відновленню неокортексу. Заявлена мета — створити тканини для трансплантації людям, які перенесли інсульт. Нейробіолог Жан Ебер, який очолює програму, раніше висував ідею поступово замінювати старіючі клітини мозку молодими, щоб зберегти безперервність особистості. Дослідники, однак, ще не знають, чи зможуть такі фрагменти тканини повноцінно інтегруватися в мозок і виконувати його функції.

Ще один підхід — повна емуляція мозку на основі карти нейронних зв’язків, або конектому. Науковці вже створюють такі карти для простіших організмів: під час дослідження мозку мухи було простежено 139 255 нейронів і близько 55 мільйонів синапсів. Опитування 312 нейробіологів, опубліковане у 2025 році в PLOS One, показало, що людська емуляція цілого мозку навряд чи з’явиться раніше 2125 року.

Автори також згадують біогібридні інтерфейси, у яких вирощені нервові клітини поєднують із цифровим чипом. Science Corporation у 2024 році представила такий інтерфейс: його клітини інтегрувалися з нейронами тварини та забезпечували двосторонній зв’язок між комп’ютером і мозком. Потенційним медичним застосуванням називають імплантати для керування виробленням дофаміну, зокрема для лікування хвороби Паркінсона.