Мюнхен замінює пропрієтарне ПЗ на відкриті рішення без повернення LiMux
Мюнхен переходить на відкриті інфраструктурні рішення, але не відновлюватиме Linux-дистрибутив LiMux на робочих комп’ютерах.
Мюнхен не планує повертати LiMux — власний дистрибутив Linux для робочих комп’ютерів міської адміністрації, — але замінюватиме пропрієтарне інфраструктурне програмне забезпечення відкритими рішеннями. Про нову стратегію на Open Source Summit Europe в Празі розповіла директорка з цифрових технологій Мюнхена Лаура Дорнгайм, повідомляє ZDNET.
Заміна серверних і корпоративних систем
Місто планує замінити VMware на Proxmox, Jira та Confluence — на OpenProject і XWiki, а також використовувати PostgreSQL як альтернативу базам даних Oracle. За оцінкою міської влади, лише дві міграції — інфраструктурних і колабораційних систем — можуть забезпечити щорічну економію приблизно 1,5 млн євро або більше.
Дорнгайм зазначила, що нинішній підхід відрізняється від попередньої кампанії із запровадження Linux на робочих місцях. Мюнхен замінює окремі рівні пропрієтарної інфраструктури там, де відкриті альтернативи мають практичні переваги, зокрема щодо витрат і контролю над програмним забезпеченням.
Досвід LiMux і нова модель співпраці
Міська рада Мюнхена у травні 2003 року ухвалила рішення перейти на LiMux, а активне розгортання почалося 2006 року. До грудня 2013 року на LiMux працювали понад 14 800 комп’ютерів. Згідно з дослідженням Європейської комісії, відмова від Windows тоді дала місту змогу заощадити близько 11 млн євро.
Після муніципальних виборів 2014 року політичний курс змінився: у листопаді 2017-го рада проголосувала за повернення комп’ютерів на Windows із цільовим терміном до 2020 року. Перехід із LibreOffice на Microsoft Office завершився лише 2023 року. Дорнгайм заявила, що відмова від LiMux була пов’язана не з технічними проблемами, а з політичними рішеннями.
У 2024 році Мюнхен створив Open Source Program Office для координації роботи з відкритим програмним забезпеченням. Місто також підтримує принцип «публічні гроші — публічний код»: розроблене за бюджетні кошти ПЗ має бути доступним для перевірки, використання та вдосконалення іншими. Наприклад, систему DAVe для документування й аналізу транспортних даних, яку Мюнхен використовує з 2021 року, запровадив також німецький Вольфсбург.
