Набув чинності закон про платіжні послуги. Що зміниться для українців

Набув чинності закон про платіжні послуги. Що зміниться для українців

Набув чинності закон про платіжні послуги. Що зміниться для українців

Закон «Про платіжні послуги» набув чинності після публікації у газеті «Голос України» 31 серпня та вводиться в дію через 12 місяців, за винятком окремих статей. Документ націлений на модернізацію й розвиток ринку платіжних послуг в Україні. Розповідаємо про основні новації закону.

Головні зміни закону «Про платіжні послуги»


Конкуренція і нові гравці ринку



  • Українці зможуть отримувати платіжні послуги не лише у банках, а і у небанківських установах, у поштових і мобільних операторів.

  • Мобільні оператори конкуруватимуть з банками та іншими учасниками ринку. Номер телефону абонента стане його рахунком, гроші на нього можуть потрапляти безготівково з картки, готівкою через платіжні термінали чи через касу у відділенні мобільного оператора/супермаркету. Проте за раз можна перерахувати не більше 20% мінімальної зарплати (не більше 1,2 тис. гривень, а за місяць - одну мінімалку (зараз - 6 тис. грн).

  • Очікується, що збільшення конкуренції зменшить ціни на платіжні послуги для споживачів. На сьогодні середня ціна банківського платежу коливається в рамках 0,5-1% суми.


Види платіжних послуг



  • В Україні існуватиме 9 категорій постачальників платіжних послуг. З’являться нові учасники ринку: установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи.

  • Існуватиме дев’ять платіжних послуг. Дві з них — нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей з рахунків).

  • Небанківські надавачі платіжних послуг зможуть відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші. Від небанківських фінансових установ не вимагатиметься участь у платіжних системах для здійснення переказу.


Роль НБУ



  • НБУ зможе випускати цифрову валюту Національного банку України е-гривню.

  • Також Нацбанк буде вправі створити регуляторну «пісочницю» — платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку


Open banking



  • В Україні буде запроваджена концепція відкритого банкінгу (Open banking), яка повинна об’єднати різних надавачів платіжних послуг і технологічні платформи в єдину платіжну екосистему. Фактично це означає, що банки бачитимуть дані своїх клієнтів в інших фінустановах. Наприклад, банк може дізнатись, що їх клієнт має рахунки в інших банках, кредити у фінансових організаціях та угоди із страховиками. Відкриті дані стосуватимуться усіх учасників платіжного ринку.  Очікується, що Open banking запрацює у 2023 році.


Покращення безпеки



  • Для протидії кібершахрайству посилюється відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків.

  • Посилять вимоги до безпеки платіжних операцій – постачальників платіжних послуг зобов'яжуть використовувати посилену аутентифікацію користувачів у визначених випадках. Надавачі платіжних послуг мають застосовувати посилену аутентифікацію користувача в разі:
    1) отримання доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційного комунікації через нову точку доступу або новий пристрій,
    2) ініціювання платіжної операції;
    3) будь-яких інших дій за допомогою засобів електронної взаємодії, що мають ознаки вчинення сторонніми особами шахрайських дій або інших неправомірних дій.


Перспективи інтеграції з платіжною системою ЄС



  • Закон адаптує українське законодавство до норм ЄС, що у майбутньому допоможе інтегрувати платіжну систему України із системою ЄС. Зокрема, документ враховує директиву PSD2, яка регулює платіжні послуги у Євросоюзі та встановлює основні засади для розвитку відкритого банкінгу зі спрощеним входом для надавачів платіжних послуг, які не є банківськими чи фінансовими організаціями.