Nature обговорив, чому невдачі залишаються табу в науці
Nature розповів про конференцію в Лондоні, де науковці обговорили роль невдач, ризику та помилок у дослідженнях.
У квітні 2026 року в Імперському коледжі Лондона відбулася конференція Failure in Science, що зібрала 150 учасників для обговорення помилок, невдалих експериментів і прорахунків у науковій роботі. Як повідомляє Nature, захід організували в межах Good Science Project спільно з головною редакторкою журналу Nature Магдаленою Скіппер.
Учасники розглядали невдачі не лише як особистий досвід дослідників, а й як явище на рівні університетів, наукових організацій, приватного сектору та суспільства. Скіппер зазначила, що невдача є звичною частиною науки, однак про неї часто не говорять через страх бути сприйнятим як невдаха.
Ризиковані дослідження і фінансування
За словами Скіппер, страх невдачі може підштовхувати науковців і грантові системи до безпечніших проєктів, для яких уже є значна доказова база. Вона поставила питання, чи достатньо нинішні моделі фінансування заохочують дослідження, здатні відкрити нові напрями або підходи, а не лише поступово розвивати вже перевірені ідеї.
Вона також навела практику технологічних компаній, зокрема дослідницького підрозділу Google X, де працівників можуть фінансово винагороджувати за швидке припинення невдалих проєктів. Такий підхід, за її оцінкою, має підтримувати готовність до ризику, водночас не витрачаючи ресурси на тривале продовження безперспективної роботи.
Невдача як частина наукового методу
Скіппер наголосила, що значна частина експериментів не дає очікуваного результату, але саме це допомагає коригувати параметри, змінювати запитання та уточнювати гіпотези. Вона згадала метанаукове дослідження американського грантодавця: науковці, які ледь не отримали фінансування, але залишилися нижче порогу, згодом у середньому демонстрували кращі кар’єрні результати та внесок у науку, ніж ті, хто фінансування отримав.
Окремо редакторка Nature звернула увагу на комунікацію науки з громадськістю. На її думку, під час пандемії COVID-19 зміни рекомендацій могли здаватися суперечливими, хоча відображали процес отримання нових даних і коригування висновків. Відвертіше пояснення того, як наука навчається на помилках, може зробити науковий процес прозорішим для суспільства.