Nature представив підхід до порівняння національних наукових систем
Nature описав підхід до порівняння наукових систем 25 країн і регіонів за відкритими даними та новими індикаторами.
Група дослідників у межах проєкту China Fundamental Research Report запропонувала підхід до аналізу національних наукових систем, що поєднує відкриті дані з новими показниками для оцінювання дослідницької діяльності. Про це пише Nature у матеріалі професора Уханського університету Лінь Чжана, який координує проєкт.
Автор зазначає, що порівнювати наукові системи різних країн складно через відмінності у доступності даних, підходах до їхнього збирання та визначеннях ключових понять. Кількість публікацій, цитувань і патентів легко підрахувати, однак такі показники не пояснюють, як на результати впливають моделі фінансування, управління установами та підтримка науковців протягом їхньої кар’єри.
Дані з 25 країн і регіонів
China Fundamental Research Report досліджує системи науки у 25 країнах і регіонах, зокрема в Європейському Союзі. До вибірки увійшли системи різного масштабу, структури та рівня розвитку. Китай у матеріалі розглядають як окремий приклад: його наукова сфера протягом останніх 40 років змінювалася завдяки тривалим інвестиціям у фінансування, установи, таланти та дослідницьку інфраструктуру.
За словами автора, розвиток відкритих баз даних про публікації, фінансування та наукові репозитарії дав змогу порівнювати значно більше аспектів дослідницької діяльності. Команда використала масштабні обчислювальні методи для спільного аналізу наборів даних, які раніше було важко поєднати.
Нові індикатори для оцінювання досліджень
Одним із напрямів стало створення індикаторів для сфер, які зазвичай не вимірюють системно. Великі мовні моделі застосували для виявлення ознак новизни у дослідницьких питаннях і методах — тобто того, наскільки робота виходить за межі вже усталених знань.
Також дослідники пов’язали наукові публікації з цитуваннями в патентах, щоб простежити зв’язки між фундаментальними дослідженнями та технологічним розвитком. Поєднання даних про фінансування і кадровий склад дало змогу проаналізувати внесок молодих науковців у наукові результати Китаю. У проєкті встановили, що цю групу підтримувало довгострокове розширення фінансування дослідників на ранніх етапах кар’єри Національним фондом природничих наук Китаю.
Автор закликав інших дослідників, фонди та міжнародні організації використовувати запропоновану рамку й удосконалювати її для зіставлення наукової політики та дослідницьких систем.
