Nature закликало не перебільшувати біоризики штучного інтелекту
Nature закликало поєднувати контроль біоризиків штучного інтелекту з наглядом за лабораторіями та готовністю до біологічних загроз.
Авторка колонки в Nature закликала не зосереджувати всю увагу на можливості створення біологічної зброї за допомогою штучного інтелекту, адже фундаментальні прогалини у біобезпеці вже становлять нагальну проблему. Серед пріоритетів вона назвала посилення контролю за біоматеріалами й обладнанням, моніторинг приватних лабораторій та стабільне скоординоване державне управління.
ШІ може скорочувати обсяг спеціальних практичних знань, потрібних для розроблення біологічної зброї, а також допомагати генерувати ідеї обходу захисних механізмів. Водночас перетворення цифрового проєкту на життєздатний біологічний продукт потребує подолання значних фізичних і операційних бар’єрів, зазначила біологиня RAND Барбара Дель Кастелло.
Контроль за лабораторіями
Доступ до аналітичного обладнання став ширшим і дешевшим, а настільні синтезатори ДНК дають змогу виробляти фрагменти ДНК і РНК безпосередньо в лабораторіях. Автоматизовані дистанційно керовані лабораторії також спрощують розроблення біопродуктів. Такі технології сприяють науковим проривам, однак водночас ускладнюють відстеження потенційних зловживань у приватному секторі.
Авторка наголошує, що добровільних кроків індустрії недостатньо без незалежного нагляду. Комерційні постачальники генетичних послідовностей застосовують перевірки особи замовника й типу замовленої послідовності, але приватні лабораторії можуть не підпадати під вимоги, встановлені для досліджень із федеральним фінансуванням.
Проблема фрагментованої готовності
Кількість лабораторій найвищого, четвертого рівня біобезпеки у світі, за аналізом 2023 року, зросла удвічі від 2001 року — до 51 у 27 країнах. При цьому кількість приватних лабораторій невідома. У 2022 та 2026 роках влада виявляла нерегульовані біологічні лабораторні приміщення в Неваді та Каліфорнії, де знаходили біологічні зразки й патогени.
Після атак із сибіркою у США 2001 року влада інвестувала мільярди доларів у біозахист, нагляд за інфекціями, медичні контрзаходи та запобігання пандеміям. Проте авторка вказує на повторюваний цикл: активне фінансування після спалахів чи криз змінюється нехтуванням системними проблемами готовності, комунікації, ланцюгів постачання та кадрової спроможності.
