Науковці створюють базу кліматичних досліджень після припинення звіту США
Наукові товариства США формують колекцію рецензованих кліматичних досліджень після припинення роботи над національним звітом.
Американський геофізичний союз і Американське метеорологічне товариство почали формувати US Climate Collection — централізований ресурс із рецензованими науковими роботами про зміну клімату. Першою до нього додали статтю 175 авторів, яка має стати дорожньою картою для подальших досліджень після припинення роботи над наступною Національною кліматичною оцінкою США.
Як повідомляє Ars Technica, торік адміністрація Трампа припинила фінансування Програми досліджень глобальних змін США та усунула сотні авторів, що готували наступний звіт. Попередні оцінки також прибрали з урядових сайтів, хоча такі звіти передбачені законодавством.
Збірник замість єдиного звіту
На відміну від Програми досліджень глобальних змін США або Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, нова ініціатива не передбачає підготовки одного великого скоординованого документа. Дослідницькі групи публікуватимуть статті у наукових журналах після рецензування, а згодом їх додаватимуть до спільної колекції. Матеріали мають стати джерелом для авторів майбутніх оцінок на рівні штатів, міст, окремих галузей та інших спільнот.
Першу статтю одночасно публікують у виданнях Американського геофізичного союзу та Американського метеорологічного товариства. Вона визначає напрями, яким науковці пропонують надати пріоритет у подальшій роботі.
Пріоритети для досліджень
Серед запропонованих тем — зіставлення виміряних кліматичних тенденцій із прогнозами кліматичних моделей. Автори також звертають увагу на нові підходи до моделювання, зокрема симуляції на основі машинного навчання та моделі з вищою просторовою роздільністю.
Окремо пропонується оцінювати місцеві заходи з адаптації до зміни клімату та скорочення викидів. Стаття згадує, що стрімке зростання кількості центрів обробки даних для штучного інтелекту змінило очікування щодо попиту на електроенергію у США. Автори також закликають розвивати регіональні дослідження: наприклад, на Алясці вивчають зв’язок між таненням вічної мерзлоти, лісовими пожежами та потраплянням важких металів, зокрема ртуті, до поверхневих вод.
Провідна авторка Меліса Кенні заявила, що дорожня карта має започаткувати та прискорити розподілений процес узагальнення наукових даних, а не створити централізовану дослідницьку програму.
