Науковці виявили дві родини планетних систем Чумацького Шляху

Науковці виявили дві родини планетних систем Чумацького Шляху

Науковці визначили дві родини планетних систем Чумацького Шляху, які різняться масою, будовою та рівнем нестабільності.

Дослідники під керівництвом фахівців Італійського національного інституту астрофізики виявили дві відмінні родини планетних систем у Чумацькому Шляху. Вони проаналізували 300 найкраще вивчених систем із кількома планетами серед понад тисячі відомих у галактиці, повідомляє Space.com.

Автори роботи дійшли висновку, що властивості зірки, навколо якої формуються планети, пов'язані не лише з початковою будовою системи, а й з її подальшою еволюцією. Науковці перевіряли, чи дві групи не є наслідком обмежень сучасних методів спостережень, і за підсумками аналізу визнали відмінності між ними структурними.

 

Масивні та компактні системи

 

До першої родини віднесли широкі й масивні системи, сумарна маса яких часто становить від двох до десяти мас Сонячної системи. Їхні планети обертаються навколо зірок, масивніших за Сонце, з нижчим умістом елементів, важчих за водень і гелій. В астрономії такі елементи називають металами.

Друга родина охоплює компактніші системи меншої маси. Планети в них мають подібні маси та розміри — конфігурацію, яку дослідники називають «горошинами в стручку». Вони обертаються навколо зірок із масою та металічністю, що дорівнюють або поступаються сонячним, а їхні орбіти зазвичай значно ближчі до зірки, ніж орбіта Меркурія до Сонця.

 

Вплив нестабільності

 

Одним із критеріїв класифікації стали відхилення орбіт планет від спільної кругової площини. Такі характеристики можуть вказувати на історію гравітаційної нестабільності, пов'язану з великими зіткненнями та викиданням планет із систем. Для широких і масивних систем подібні бурхливі події були поширенішими, ніж для компактної родини.

Команда також провела моделювання еволюції систем за різних початкових умов. Найкраще властивості широкої масивної родини відтворювали сценарії, за яких системи були нестабільними від самого початку: більша кількість матеріалу для формування планет сприяла появі надто великих планет, що заважало системі зберігати стабільність. Дослідження опублікували 13 жовтня в журналі Nature Astronomy.