Німецька лабораторія замінила презентації мовчазним читанням меморандумів
Німецька нейронаукова лабораторія проводить зустрічі з 20 хвилинами читання меморандумів і 70 хвилинами обговорення.
Нейронаукова лабораторія під керівництвом професора Мюнхенського технічного університету Мануеля Шпітчана з квітня 2024 року проводить щомісячні зустрічі у форматі спільного мовчазного читання меморандумів замість презентацій. Як повідомляє Nature, учасники відеодзвінка спершу 20 хвилин читають документ, підготовлений одним із членів групи, а наступні 70 хвилин присвячують обговоренню.
Шість сторінок на одну тему
За час роботи в новому форматі команда підготувала загалом близько 50 тисяч слів — приблизно обсяг короткого роману. Теми меморандумів варіювалися від дизайну конкретного експерименту до невизначеності постдокторантки щодо подальшого наукового фокусу. Кожен документ мав обмеження до шести сторінок.
Більшість меморандумів налічує приблизно 1900 слів разом із таблицями та ілюстраціями. Водночас головним обмеженням є не кількість сторінок, а можливість прочитати текст за 20 хвилин. Якщо документ не встигають опрацювати за цей час, його вважають надто довгим.
Обговорення замість слайдів
Шпітчан зазначив, що виклад думок повними реченнями вимагає точності та допомагає авторові помітити прогалини у власному розумінні питання. За його спостереженнями, презентаційні слайди дають змогу стисло подати параметри дослідження, не пояснюючи всіх деталей, тоді як у меморандумі такі прогалини стають помітними і для автора, і для читачів.
Формат меморандумів команда використовує як доповнення до щотижневих зустрічей, присвячених організаційним і вузьким науковим питанням. Хоча обов'язкового шаблону не запроваджували, у групі поширилася структура, за якої текст починається з проблеми або питання, а завершується переліком питань, на які автор хоче отримати відповіді під час дискусії.
Практика з індустрії
Формат таких зустрічей походить з індустрії: технологічна компанія Amazon запровадила його у 2004 році. Керівники компанії тоді стверджували, що текст має вищу інформаційну щільність, ніж презентації, а час зустрічей краще витрачати на обговорення письмового документа. Водночас емпіричних досліджень, які б порівнювали ефективність шестисторінкового меморандуму з іншими способами обміну інформацією, не проводили.
