Попит ШІ-датацентрів підвищив ціни на оптоволокно для українських дронів
Попит ШІ-датацентрів і закупівлі Росії ускладнили постачання китайського оптоволокна для українських FPV-дронів.
Українські виробники безпілотників зіткнулися зі зростанням вартості та перебоями в постачанні оптоволокна з Китаю, яке використовують для FPV-дронів. На ринок впливають як потреби Російської Федерації — держави-агресора, так і глобальний попит з боку датацентрів, що розбудовують інфраструктуру для штучного інтелекту, повідомляє Ars Technica.
Оптоволоконні дрони зберігають зв’язок з оператором через кабель і не так само вразливі до засобів радіоелектронної боротьби, як апарати з радіокеруванням. Водночас вони потребують спеціальної підготовки пілотів, мають інші характеристики польоту та коштують дорожче. Радіокеровані FPV-дрони все ще становлять більшу частку безпілотників на полі бою.
Дефіцит і зростання цін
Представник української компанії BlueBird Tech Олексій розповів виданню, що ціна оптоволокна у 2025–2026 роках зросла приблизно у шість-десять разів. Найскладніша ситуація з цінами та дефіцитом, за його словами, була близько березня, після чого ринок певною мірою стабілізувався.
За оцінкою TrendForce, у 2026 році світовий дефіцит оптоволокна може сягнути 180 млн кілометрів. Особливо затребуваним є волокно, стійке до згинання, яке застосовують у безпілотниках. Росія має простішу логістику поставок із Китаю та, за офіційними китайськими митними даними, імпортувала значно більше кабелю, ніж Україна.
Виробники переходять на власне намотування
Щоб зменшити залежність від готових котушок, частина українських виробників купує оптоволокно на великих бобінах і самостійно намотує менші котушки для FPV-дронів. Такий підхід дає змогу контролювати якість і може знизити вартість готового виробу порівняно з імпортом готової котушки.
Олексій зазначив, що дефекти в кабелі або помилки під час намотування можуть призвести до втрати зв’язку з дроном, зриву місії та втрати цілі. Для стабільного виробництва потрібні обладнання, навчені працівники та перевірка кожної котушки, а частину виробів додатково тестують під час реальних польотів. Менші компанії, які не мають таких ресурсів, можуть купувати готові котушки в більших українських виробників або у закордонних постачальників.
