Правознавиця Френкс назвала сексуальне насильство проблемою свободи слова

Професорка Школи права Університету Джорджа Вашингтона Мері Енн Френкс заявила, що сексуальне насильство є також проблемою свободи слова, оскільки воно змушує постраждалих замовкати. Про це вона сказала в інтерв’ю Wired, коментуючи онлайн-переслідування жінок та поширення інтимних матеріалів без згоди.

Френкс очолює Cyber Civil Rights Initiative та займається питаннями на перетині цивільних прав, свободи слова і технологій. Вона наголосила, що безкарність за сексуальне насильство передає постраждалим сигнал, що їхні голоси не мають значення.

Згода на кожному етапі

Правознавиця пропонує використовувати термін «сексуальне насильство із застосуванням зображень» замість поширеного визначення «порнопомста». За її словами, останній термін може створювати враження, ніби постраждала людина зробила щось, що виправдовує «помсту», а слово «порно» асоціюється з добровільним контентом.

Френкс пояснила, що порушення згоди можливе на кількох рівнях: під час сексуального контакту, запису такого контакту, поширення запису або створення маніпульованого зображення чи відео, яке неправдиво зображає людину учасницею сексуальних дій. Іноді такі порушення, за її словами, відбуваються одночасно.

Позов колишньої студентки Корнелла

Під час розмови обговорювали позов колишньої студентки Корнелльського університету, яка стверджує, що у 2024 році семеро членів братства Chi Phi неодноразово зґвалтували та вчинили щодо неї насильство в будинку братства. Позивачка також заявила, що один із чоловіків поширив у групі Snapchat відверте фото її тіла та повідомлення про її присутність нагорі.

Френкс зазначила, що такий допис, за описом у позові, зводив людину до частин тіла й демонстрував упевненість у відсутності осуду з боку групи. Вона також вказала на хибне уявлення про тимчасовість матеріалів у Snapchat, яке може заохочувати користувачів ділитися оголеними фотографіями, вважаючи, що вони зникнуть без ризику подальшого поширення.

На її думку, аргументи про свободу слова не скасовують обов’язків університетів протидіяти домаганням, дискримінації та підтримувати безпеку студентів. Френкс зауважила, що приватні університети США не пов’язані Першою поправкою так само, як державні установи.