Розумні окуляри в Індії посилили ризики прихованого запису

В Індії поширення розумних окулярів із камерами викликає занепокоєння через прихований запис людей та публікацію відео без їхньої згоди. Як повідомляє MIT Technology Review, однією з постраждалих стала 38-річна трансфемінна графічна дизайнерка й викладачка Шубнам, яку контент-мейкер зняв на окуляри Meta під час протесту в Делі навесні.

Автор відео запитав Шубнам, чому вона носить «жіночий одяг». Пізніше запис, змонтований у глузливий ролик, набрав мільйони переглядів, поширився з Instagram на X і YouTube та спричинив хвилю трансфобних образ, реакційних відео й мемів, створених за допомогою ШІ. Копії ролика досі доступні онлайн.

Непомітна камера та проблеми зі згодою

Ключова проблема таких пристроїв полягає в тому, що їхні камери зовні схожі на звичайні окуляри, тому людина може не помітити, що її знімають. У Meta заявили, що кожна пара окулярів має світлодіодний індикатор, який блимає під час фото- чи відеозйомки, а якщо його закрити або пошкодити, камера вимикається. Водночас у мережі вже поширювалися інструкції щодо приховування індикатора, а Wired у березні повідомляв про ринок модифікацій для його фізичного вимкнення або демонтажу.

Дослідник приватності та новітніх технологій Оксфордської школи бізнесу Саїда Януш Свєрчинський зазначив, що найбільших ризиків зазнають жінки й представники маргіналізованих груп. За його словами, виробники значною мірою покладають відповідальність за захист приватності на перехожих, яким потрібно самостійно помітити індикатор запису.

Використання окулярів поліцією

Розумні окуляри також застосовує поліція Делі. У червні, коли тисячі молодих людей протестували через проблеми в освітній системі, поліцейські використовували окуляри Meta для запису демонстрантів. У позові, поданому колишньою президенткою студентського союзу Університету Джавахарлала Неру Аіше Гхош до Високого суду Делі, стверджувалося, що правоохоронці безперервно фільмували учасників протестів упродовж кількох тижнів, зокрема під час відпочинку та прийомів їжі.

У заяві також ішлося про погрози передати записи батькам і навчальним закладам студентів. У липні генеральний солісітор Індії назвав справу в суді «позовом розкоші». Поліція, зі свого боку, відкрила 10 кримінальних проваджень щодо протестувальників, зокрема за обвинуваченнями у заворушеннях, нападі на державних службовців та пошкодженні майна.

Юрист і засновник Internet Freedom Foundation Апар Гупта вважає, що індійські норми щодо вуаєризму та поширення інтимних зображень лише обмежено захищають людей, яких таємно зняли у звичайному публічному місці, а згодом використали запис для приниження. За чинними правилами платформи можуть мати до 36 годин на реакцію на окремі скарги, чого достатньо для копіювання та повторного поширення відео.