ШІ-агенти навчилися проєктувати й керувати роботизованими лабораторіями

ШІ-агенти навчилися проєктувати й керувати роботизованими лабораторіями

ШІ-агенти створюють протоколи для лабораторних роботів, тестують їх у симуляції та керують реальним обладнанням.

Команда дослідників створила систему штучного інтелекту, яка може розробляти протоколи експериментів для роботизованої лабораторії, моделювати їх виконання у віртуальному середовищі та надалі керувати роботою реального обладнання. Про розробку повідомляє Nature.

Науковець описує програму досліджень і конфігурацію лабораторії, після чого ШІ-агенти формують покрокові інструкції для роботів. Вони також створюють цифрову копію лабораторного простору, щоб перевірити, чи зможуть роботи виконати заплановані дії без збоїв.

 

Перевірка у віртуальній лабораторії

 

Система здатна проєктувати лабораторію з нуля: у віртуальній моделі вона визначає оптимальне розміщення приладів і роботів. Опис технології опубліковано в препринті на платформі arXiv у жовтні; робота ще не пройшла рецензування.

Під час випробування агенти створили понад 200 команд для роботизованої руки в уже наявному лабораторному приміщенні. Рука мала переміщуватися між приладами та взаємодіяти з ними. Спершу всі кроки змоделювали у віртуальній лабораторії, а потім реальний робот виконав процедури з вимірювання оптичних властивостей нанокристалів.

 

Уникнення зіткнень

 

Біоінженер Массачусетського технологічного інституту Еван Коллінз назвав концепцію «дуже крутою» та зазначив, що вона може істотно скоротити зусилля для запуску автоматизованих лабораторій. На його думку, симуляції полегшують планування рухів роботів і допомагають уникати зіткнень з іншими роботами або предметами.

Водночас Коллінз зауважив, що інтеграція камер і сенсорів, необхідних агентам для ефективного керування експериментами, може потребувати більше ресурсів, ніж ручне облаштування лабораторії. Співавтор препринту, робототехнік Університету Торонто Ючі Аллан Чжао, заявив, що завдяки плануванню й тестуванню в симульованому середовищі дослідникам не потрібно буде постійно контролювати систему після її створення.