Спостереження за агресією змінювало поведінку та активність мозку мишей

Спостереження за агресивними сутичками спричиняло у мишей поведінкові та нейронні зміни, подібні до тих, що виникали після безпосереднього досвіду агресії. Це показало дослідження, опубліковане в Nature: у новому конфліктному середовищі тварини, які спостерігали бійки, частіше діяли проактивно, раніше починали атаки та демонстрували більше пильності.

Науковці порівняли три групи мишей. Одна протягом восьми днів мала можливість вступати в агресивні взаємодії з підлеглими тваринами у власній клітці, друга спостерігала за аналогічними сутичками з платформи над ними, а контрольна група не мала такого соціального досвіду. Після тренування всіх тварин помістили в новий складніший конфлікт із мишею подібного розміру, що вже мала досвід агресивної поведінки.

Схожі стратегії після досвіду і спостереження

Загальна кількість атак під час цього випробування істотно не відрізнялася між групами. Водночас миші з груп безпосереднього досвіду та спостереження частіше ініціювали атаки, робили це швидше й рідше зазнавали атак з боку суперника. Контрольні тварини частіше тікали — поведінка, яку автори пов’язують зі схильністю до стресу.

Аналіз рухів і взаємодій показав, що дві експериментальні групи більше часу проводили в позах підготовки до конфлікту та менше — у станах уникнення або неуважної несоціальної поведінки. За структурою поведінкових переходів миші-спостерігачі були ближчими до тварин із прямим досвідом агресії, ніж до контрольної групи.

Активність мережі соціальної поведінки

Щоб дослідити мозкові механізми, команда тривало реєструвала активність у низці ділянок мозку, пов’язаних із формуванням соціальної поведінки, зокрема в гіпоталамусі, мигдалеподібному тілі та середньому мозку. Під час тренування і безпосередня участь у сутичках, і їхнє спостереження супроводжувалися помітною активацією цієї мережі; у контрольних тварин така активність була значно слабшою.

Дослідники також зафіксували поширене зниження гальмівних сигналів у цій мережі: після досвіду або спостереження її робота поступово зміщувалася в бік збудження. Ці зміни зберігалися і в новому конфліктному контексті. Коли в мишей після спостереження реактивували ключові підкіркові гальмівні ділянки, їхня поведінка поверталася до менш проактивного, характерного для необізнаних тварин стану.

Окремий контрольний експеримент показав, що самого спостереження за іншими мишами було недостатньо: тварини, які бачили неагресивні соціальні взаємодії, під час складного конфлікту поводилися ближче до контрольної групи.