Спостереження за бійками навчило мишей краще захищатися

Спостереження за бійками навчило мишей краще захищатися

Дослідження показало, що миші, які спостерігали за сутичками, краще захищалися та змінювали активність мозку.

Самці мишей, які спостерігали за сутичками інших гризунів, згодом краще поводилися під час власних конфліктів із сильнішими та агресивнішими суперниками, ніж тварини без такого досвіду. Це показало дослідження, опубліковане в журналі Nature, повідомляє Ars Technica.

 

Вісім днів спостережень

 

Дослідники випадково розподілили самців мишей на три групи: тих, хто бився, спостерігачів і новачків. Упродовж восьми днів тварини проходили по три 10-хвилинні тренування щодня. Новачки наодинці гралися з іграшковими мишами, тоді як спостерігачі з підвищеної платформи за прозорою перегородкою дивилися на сутички пар мишей. Така конструкція давала їм змогу не лише бачити, а й чути та відчувати запахи під час бійок.

На дев'ятий день усі тварини взяли участь у трьох чотирихвилинних раундах проти сильного суперника. Сутички фіксували на відео для подальшого аналізу поведінки. У таких експериментах мишей поміщали до клітки більшої, досвідченішої та агресивнішої тварини, щоб отримати чіткіший результат протистояння.

 

Зміни у поведінці та мозку

 

Миші-спостерігачі рідше поверталися спиною до суперника, швидше переходили до атаки та використовували рухи, подібні до тих, які застосовували миші з практичним бойовим досвідом. Водночас вони не досягли такого самого рівня навичок, як тварини, що безпосередньо брали участь у сутичках.

Науковці також відстежували активність мозку. Збуджувальні клітини були позначені зеленим світінням під час активації, а гальмівні — червоним; у 12 пов'язані ділянки мозку імплантували оптичні волокна. Дані показали, що мозкова активність спостерігачів поступово ставала більш схожою на активність мишей, які билися. Під час тренувань гальмівні клітини спостерігачів нагадували клітини бійців, а в день сутичок обидва типи клітин більше відповідали показникам групи бійців.

 

Подальші дослідження

 

Автори роботи зазначають, що безпосередньо переносити результати з мишей на людей складно, хоча досліджені мозкові ланцюги є добре збереженими. Надалі команда планує перевірити, чи впливає спостереження самок за сутичками самців на їхні шлюбні вподобання, а також спробувати штучно відтворити виявлені зміни мозкової активності та поведінки.