Стійкість до ліків загрожує новим схемам лікування туберкульозу

Стійкість бактерій до препаратів уже становить загрозу для новіших схем лікування туберкульозу на основі бедаквіліну, які Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендувала у 2022 році. Про це у колонці для Nature написала Ана Чеховін, керівниця досліджень епідемій та епідеміології у Wellcome.

За її словами, шестимісячний курс таблетованих антибіотиків із бедаквіліном ефективніший, дешевший і швидший у впровадженні, ніж попередній режим. Старе лікування могло тривати до 20 місяців і передбачало ін’єкції препаратів із тяжкими побічними ефектами, зокрема втратою слуху.

Проблема резистентності

Чеховін зазначає, що резистентність до ліків уже спостерігають, а це створює ризик повернення до довших, складніших і дорожчих схем терапії. Збудник туберкульозу здатен швидко еволюціонувати під дією нового препарату та уникати його впливу.

Туберкульоз залишається найсмертоноснішою інфекційною хворобою у світі: у 2024 році він спричинив 1,23 мільйона смертей. Авторка наголошує, що розроблення нових ліків має супроводжуватися дослідженнями механізмів виникнення стійкості, а не обмежуватися пошуком нових препаратів.

Потреба в нагляді та геноміці

Обмежена доступність даних епіднагляду та тестів на чутливість до препаратів ускладнює оцінку поширеності лікарсько-стійкого туберкульозу, зокрема стійкості до схем із бедаквіліном. Без таких даних важче виявляти тенденції та закономірності поширення резистентності.

Серед необхідних інструментів Чеховін називає секвенування геному бактерії, діагностику, клінічні дані про результати лікування та дослідження впровадження. Геномні технології, на її думку, мають бути доступними в країнах із високим тягарем захворювання, щоб раніше визначати стійкість і добирати комбінації препаратів, які можуть подіяти проти конкретної інфекції.