Супутниковий зв’язок у 5G змінює вимоги до IoT-пристроїв
Матеріал IEEE Spectrum пояснює, як супутниковий доступ 5G впливає на проєктування й тестування IoT-пристроїв.
Супутниковий доступ у мережах 5G потребує іншого підходу до розроблення та тестування пристроїв інтернету речей, оскільки реальні супутникові канали мають значні затримки сигналу, змінний доплерівський зсув і переривчасте покриття. Про це йдеться в інформаційному матеріалі, представленому IEEE Spectrum у партнерстві з Wiley.
У матеріалі зазначено, що специфікації 3GPP Releases 15, 16 і 17 інтегрували супутниковий доступ до стандартів 5G NR, NB-IoT та eMTC. Нетеровіальні мережі NTN мають доповнювати наземну інфраструктуру: пристрій з одним модемом може підключатися через супутник за відсутності доступної наземної стільникової мережі.
Застосування для пристроїв IoT
Супутникові канали призначені насамперед для IoT-пристроїв, які передають невеликі обсяги даних нечасто й можуть працювати із затримкою. Серед напрямів застосування названі відстеження активів, сільське господарство, громадська безпека та морські операції далеко від узбережжя.
Автори вказують, що стільниковий IoT розширив низькопотужне підключення у віддалених місцях, однак близько чотирьох п’ятих поверхні Землі лишається поза зоною дії базової станції. NTN мають заповнювати цю прогалину за допомогою супутникового доступу, включеного до стандарту 5G.
Чому потрібні нові випробування
Розроблення супутниково підключених пристроїв залежить від енергоефективності, радіочастотних характеристик і конструкції антен. Водночас супутники рухаються, тому сигнал зазнає тривалих затримок поширення та змін доплерівського зсуву. Додатковими обмеженнями є жорсткий бюджет радіолінії та малі антени в пристроях.
Через це статичних перевірок на відповідність стандартам недостатньо: пристрій може пройти такі тести, але не спрацювати в реальному супутниковому каналі. Для оцінки готовності до розгортання пропонується вимірювати потужність передавання, точність модуляції, спектральні випромінювання, чутливість приймача та коефіцієнт блокових помилок BLER.
Емуляція супутникових умов дає змогу перевіряти синхронізацію, сигналізацію, роботу HARQ, мобільність і сумісність обладнання. У матеріалі також наголошено на оцінюванні продуктивності приймача та надійності радіолінії в умовах, наближених до реальних.