Танення мерзлоти може посилити глобальне потепління

Танення багаторічної мерзлоти в Північній півкулі здатне посилювати глобальне потепління через вивільнення вуглекислого газу та метану, а кліматичні моделі поки не повністю враховують цей процес. Про це повідомляє MIT Technology Review.

Мерзлота займає близько 15% суходолу Північної півкулі. Формально так називають ґрунт, який залишається промерзлим щонайменше два роки поспіль, однак значна частина сучасної мерзлоти сформувалася ще під час останнього льодовикового періоду. У ній тисячоліттями зберігається органічна речовина.

Прогалина в кліматичних моделях

Коли температура зростає і мерзлота відтає, мікроорганізми розкладають органічну речовину та виділяють в атмосферу вуглекислий газ і метан. Ці парникові гази, своєю чергою, сприяють подальшому потеплінню.

Від 1850 року площа арктичної мерзлоти скоротилася приблизно на 12%, а в останні 50 років цей процес пришвидшився. Лише частина моделей, використаних у кліматичних звітах ООН, враховує поступову втрату мерзлоти. Водночас жодна з них не охоплює різке відтавання та руйнування ґрунту, які можуть відбуватися після хвиль спеки або пожеж.

Пожежі та запаси вуглецю

Лісові пожежі є природною частиною циклу бореальних лісів, але через зміну клімату вони стають інтенсивнішими й прискорюють відтавання мерзлоти. За оцінкою, наведеною виданням, до кінця століття цей ефект може спричинити викиди, еквівалентні 80 млрд метричних тонн вуглекислого газу.

У віддалених районах Канади та Аляски пожежам зазвичай дозволяють горіти, якщо вони не загрожують населеним пунктам. Частина дослідників пропонує розглядати активніше гасіння вогню, щоб зберегти вуглець у лісах і мерзлоті. Науковці Woodwell Climate Research Center створюють для Аляски карту ризику пожеж і вразливості запасів вуглецю, щоб визначати території, де займання можуть поширюватися найімовірніше.

У мерзлоті зосереджено близько 1,5 трлн тонн вуглецю — приблизно вдвічі більше, ніж містить атмосфера. Водночас наслідки її відтавання залежать від типу мерзлоти, сили пожеж, місцевого клімату й здатності рослинності відновлюватися та поглинати вуглець.