Телескоп Rubin може знаходити до трьох тимчасових супутників Землі щороку

Телескоп Rubin може знаходити до трьох тимчасових супутників Землі щороку

Обсерваторія Rubin може щороку виявляти до трьох тимчасових супутників Землі — малих астероїдів, захоплених її гравітацією.

Обсерваторія Віри Рубін упродовж десятирічного огляду неба LSST може регулярно виявляти малі астероїди, які тимчасово потрапляють під дію гравітації Землі та стають її короткочасними супутниками. За оцінкою астронома Грігорі Федорця з Гельсінського університету, сам огляд фіксуватиме один такий об’єкт приблизно раз на два роки, а спеціальна система відбору кандидатів здатна збільшити кількість виявлень до двох-трьох на рік, повідомляє Space.com.

Тимчасові супутники, або мінісупутники, — це невеликі астероїди, що ненадовго захоплюються земним тяжінням, а згодом повертаються на орбіту навколо Сонця. За словами Федорця, типовий об’єкт перебуває поблизу Землі близько дев’яти місяців і здійснює приблизно три оберти навколо планети.

 

Невеликі й малодосліджені об’єкти

 

Моделювання Федорця показує, що найбільший мінісупутник, який у певний момент обертається навколо Землі, зазвичай має розмір лише близько 75 сантиметрів. Астероїд діаметром приблизно три метри, за цими розрахунками, може бути захоплений Землею раз на 10–20 років.

Наразі підтверджено лише два мінісупутники: 2006 RH120 та 2020 CD3, обидва відкриті програмою Catalina Sky Survey в Аризоні. Ще два астероїди — 2022 NX1 і 2024 PT5 — були захоплені Землею лише на короткий час і не встигли здійснити повного оберту. Федорець також згадав нещодавно виявлений об’єкт Sar2901 як можливий третій мінісупутник, однак він може мати штучне походження.

 

Пошук зразків місячної речовини

 

Такі тіла можуть допомогти з’ясувати кількість малих об’єктів у навколоземному просторі та їхнє походження. Частина з них, за припущенням учених, може бути уламками місячної поверхні, викинутими в космос унаслідок зіткнень. Під час тимчасового зближення 2024 PT5 дослідники встановили, що спектр цього астероїда більше схожий на місячні породи, ніж на спектри типових астероїдів. У дослідженні 2025 року під керівництвом Теодора Карети це назвали найпереконливішим свідченням місячного походження серед малих сусідів Землі.

Федорець і його колеги готують систему, яка аналізуватиме сповіщення обсерваторії Rubin через брокер астрономічних даних ANTARES та позначатиме потенційні мінісупутники для подальших спостережень. Близькість таких астероїдів до Землі та їхня низька відносна швидкість можуть зробити їх доступними цілями для відносно недорогих місій із повернення зразків. Науковець припускає, що спершу можливі демонстраційні місії на кубсатах, а пізніше — місії середнього класу для відбору зразків.