Тести ДНК для котів дали різні результати щодо порід і генетичних рис

Тести ДНК для котів дали різні результати щодо порід і генетичних рис

Домашні ДНК-тести для котів показали різні дані про породне походження, генетичні риси та ризики для здоров’я.

Домашні ДНК-тести для котів можуть надавати дуже різні оцінки походження та генетичних рис однієї тварини. Авторка Wired перевірила набори Wisdom Panel, Basepaws і Koko Genetics на двох дорослих котах та порівняла дані про породи, ризики захворювань, групу крові й фізичні ознаки.

Усі сервіси передбачають забір слини мазком із внутрішньої поверхні рота, надсилання зразка до лабораторії та отримання результатів в онлайн-кабінеті. Водночас аналізи можуть суттєво відрізнятися через розмір баз даних і способи порівняння зразків, зокрема у визначенні породного походження.

 

Відмінності у визначенні порід

 

Wisdom Panel аналізує понад 70 порід і популяцій, 45 генетичних станів та понад 25 фізичних рис. Результати тесту для одного з котів авторки, Кловер, містили 51% американської домашньої кішки, а також частки хайлендера, норвезької лісової кішки, сіамської й орієнтальної груп та лаперма.

Basepaws порівнює ДНК із 21 породою та перевіряє 64 маркери генетичного здоров’я і 50 маркерів рис. Для тієї самої Кловер сервіс показав інший набір: зокрема домашню короткошерсту кішку, американську короткошерсту, мейн-куна, регдола, перську та сибірську породи. Жоден із показників породного походження для Кловер не збігся між двома тестами.

 

Дані про здоров’я потребують оцінки ветеринара

 

Wisdom Panel і Basepaws визначили в обох котів групу крові A та помірний ризик під час переливання. Basepaws також формує звіт про стан ротової порожнини, порівнюючи зразок із базою мікробіому. Для кота Бейзила сервіс вказав високий ризик за маркерами неприємного запаху з рота, резорбції зубів і пародонтологічних захворювань та порадив звернутися до ветеринара протягом місяця.

Керівниця ветеринарної медицини Small Door Veterinary Джеймі Річардсон наголосила, що такі результати можуть бути корисним сигналом для ветеринара, але не означають, що тварина обов’язково матиме захворювання. Вона зазначила, що ДНК-тести мають доповнювати, а не замінювати ветеринарну допомогу.

Набір Koko Genetics перевіряв 55 генетичних маркерів здоров’я і 40 рис, однак отримання результатів зайняло близько десяти тижнів від відправлення зразків. Авторка також назвала його інтерфейс найменш зручним серед протестованих сервісів.