У Бразилії заявили про виявлення еритроцитів динозавра віком 115 мільйонів років
Дослідники заявили про можливе виявлення еритроцитів динозавра віком 115 мільйонів років у скам’янілій кістці з Бразилії.
Міжнародна група дослідників заявила, що в скам’янілій кістці бразильського динозавра Aratasaurus museunacionali виявила мінералізовані структури, які можуть бути найдавнішими з відомих еритроцитів. Зразок датують приблизно 115 мільйонами років, однак частина палеобіологів закликає обережно трактувати результати.
Хімічні ознаки гему
Як повідомляє Science News, роботу очолила органічна геохімікиня Кліті Ґрайс із Університету Кертін. Дослідники проаналізували кістку A. museunacionali — динозавра завдовжки близько трьох метрів і вагою приблизно 34 кілограми, рештки якого знайшли в Бразилії.
Під мікроскопом у каналах, де раніше проходили кровоносні судини, команда побачила округлі структури із заглибленим центром. У середньому вони мали 23 мікрометри завдовжки та майже 20 мікрометрів завширшки. Майже 30 аналізів, зокрема лазерне дослідження подрібнених зразків кістки, вказали на наявність гему — залізовмісної сполуки, яка допомагає еритроцитам переносити кисень.
Науковці також зафіксували більшу кількість деградованої форми гему. За словами Ґрайс, це узгоджується з давнім походженням речовини, адже гем мав би руйнуватися під час розкладання та мінералізації решток. Команда порівняла кістку з мікробним шаром, що вкривав викопний матеріал: у цьому шарі молекули, пов’язані з хлорофілом, переважали над гемом більш ніж у 300 разів, тоді як у кістці домінували сполуки, пов’язані з гемом.
Науковці закликають до обережності
Рентгенівські та електронно-мікроскопічні дослідження показали зв’язок клітиноподібних структур з оксидом марганцю. Автори припускають, що ця речовина могла сприяти їхньому збереженню. Вони також шукали інші можливі пояснення, зокрема пірит, скам’янілі гриби та мінеральні зерна, але не виявили їх.
Палеобіологиня Марія Макнамара з Університетського коледжу Корка назвала дослідження найкомплекснішою спробою такого типу, але зазначила, що не варто одразу вважати ці структури еритроцитами. На її думку, для переконливого висновку слід ретельніше виключити інші джерела гему або схожих хімічних сполук.
Палеонтологиня Мері Швейцер звернула увагу, що структури у зразку більші за еритроцити птахів і крокодилів — найближчих сучасних родичів непташиних динозаврів — і не мають ознак ядра. Палеонтолог Еван Сайта погоджується, що гем у викопному зразку, ймовірно, є, проте вважає, що округлі дископодібні утворення можуть бути скупченнями оксиду марганцю, а не клітинами крові. Ґрайс наполягає, що їхня форма, розташування та хімічний склад підтримують версію про мінералізовані еритроцити динозавра.
