У Гвадалахарі створили мобільну платформу RoboMeshA для навчання робототехніки
У Гвадалахарі команда ITESO створила RoboMeshA — портативну платформу для навчання школярів робототехніки та ШІ.
Команда ITESO, Єзуїтського університету Гвадалахари, за участю 15 студентів-інженерів, викладачів і волонтерів секції IEEE у Гвадалахарі створила RoboMeshA — портативну автономну платформу для навчання робототехніки та штучного інтелекту в школах. Проєкт має дати учням доступ до практичних занять без потреби облаштовувати спеціалізовані лабораторії, повідомляє IEEE Spectrum.
RoboMeshA працює як мобільна навчальна мережа: учні можуть підключатися до неї через веббраузер. Вони здатні керувати роботом вручну або використовувати режими керування, щоб спостерігати, як він рухається, виявляє та оминає перешкоди.
Робототехніка без складного встановлення
Учасник команди, студент-мехатронік Фернандо Відаль Луна зазначив, що платформа призначена для школярів, які не мають доступу до спеціалізованого обладнання чи попередньо встановленого програмного забезпечення. За словами наукового керівника Хорхе А. Ліссарраги, проєкт поєднує механічне проєктування, вбудовані системи, теорію керування, комп’ютерний зір та ШІ в єдиній роботизованій системі.
Команда вже збудувала два пристрої RoboMeshA та розробляє модульну систему з’єднання, яка має розширити можливості платформи для досліджень і демонстрацій у класах. Структурований підхід до розробки програмного забезпечення дає змогу поєднувати незалежні компоненти з мінімальними внутрішніми залежностями; це дозволяє чотирьом роботам працювати разом.
Випробування у школах
Під час розробки інженери мали забезпечити стійкість, жорсткість і належний розподіл ваги шасі, а також захистити електроніку, зберігши доступ до неї для обслуговування, тестування та модифікацій. Окремим завданням було зробити платформу зрозумілою для учнів із різним рівнем підготовки.
RoboMeshA тестували в школах CETI Colomos і Prepa ITESO. Розробники прагнули, щоб перше знайомство з роботом було простим: учням достатньо ввімкнути пристрій, підключитися до його мережі та почати взаємодію без інсталяції програм, тривалого налаштування чи усунення технічних несправностей.
Частина учасників проєкту навчалася за програмою ITESO з прикладних професійних проєктів. Вони здобували практичний досвід в управлінні проєктами, системній інтеграції та проєктуванні з урахуванням потреб користувачів. Результати роботи команда також представила у травні на Інженерному конгресі системи єзуїтських університетів.
