У Китаї описали давнього родича ссавців з ознаками вигодовування молоком

Палеонтологи дослідили скам’янілості напівводної істоти Megacauda sungei віком близько 165 мільйонів років, знайдені у Внутрішній Монголії в Китаї. Будова збережених кісток горла свідчить, що цей родич сучасних ссавців, імовірно, міг смоктати молоко матері в дитинстві. Дослідники вважають знахідку найдавнішим відомим свідченням такої поведінки.

Рідкісно повний скелет

Скам’янілість у покинутому кар’єрі в місцевості Сяїнцзи місцеві фермери знайшли наприкінці 2015 року. Темні кістки було важко відокремити від темної породи, тому 2022 року міжнародна група під керівництвом палеонтолога Чже-Сі Ло з Чиказького університету застосувала рентгенівську флуоресценцію. Це дало змогу побачити скелет і віднести тварину до докодонтів — вимерлої сестринської групи сучасних ссавців.

За даними Science News, доросла Megacauda sungei важила орієнтовно від одного до двох кілограмів і була найбільшою серед відомих родичів того часу. Її широкий плаский хвіст із розширеними кістками нагадував хвости сучасних качкодзьобів і бобрів, що вказує на здатність добре плавати. Короткі ноги та довгі стопи, за висновками команди, дозволяли їй пересуватися і суходолом, і у воді.

Будова горла і годування дитинчат

Вчені розділили зразок на невеликі фрагменти та створили тривимірні зображення за допомогою комп’ютерної томографії. Найважливішими стали кістки піднебіння та під’язикові кістки, що підтримують язик. Такі крихкі структури майже не зберігаються у викопному стані.

У сучасних ссавців ці елементи підтримують м’яке піднебіння й м’язи, які допомагають ковтати їжу та не допускати її до дихальних шляхів. Дослідники віртуально реконструювали м’язи Megacauda, порівнявши її кістки горла з анатомією сучасних тварин, зокрема опосумів. На їхню думку, тварина могла пити, ковтати й смоктати молоко подібним до сучасних ссавців способом.

Наявність вигодовування новонароджених молоком вважають однією з ключових ознак справжніх ссавців. Водночас скам’янілих молочних залоз у палеонтологічному літописі немає, тому точний час появи такого способу годування встановити складно.