У Шеффілді відтворили скло з оптичним ефектом чаші Лікурга

Дослідники Університету Шеффілда відтворили рецепт дихроїчного скла, з якого близько 1600 років тому виготовили знамениту чашу Лікурга. За цим рецептом британський художник по склу Елліот Вокер створив сучасну скульптуру, що так само змінює колір залежно від освітлення, повідомляє Ars Technica.

Чаша Лікурга датується приблизно 400 роком нашої ери та належить до рідкісних скляних чаш-кліток: збереглося лише 40 таких виробів. У відбитому світлі її скло має зелений вигляд, а при освітленні ззаду стає насичено червоним. Назву артефакт отримав через зображену на поверхні сцену з царем фракійців Лікургом.

Наночастинки у склі

Причину зміни кольору встановили 2007 року: ефект створюють наночастинки в склі. Римські майстри додавали до скляної суміші дрібно подрібнені золото й срібло. Під час плавлення атоми металів об’єднувалися в наночастинки, які змінюють реакцію електронів на світло, тому колір залежить від положення джерела освітлення та спостерігача.

У 2020 році нідерландські дослідники вже відтворили зелено-червоний дихроїчний ефект у нанокомпозитному матеріалі для 3D-друку. Водночас стабільного відтворюваного рецепта такого скла досі не було.

Експерименти та нова скульптура

Науковиці Ліза Голландс і Керолайн Джексон, яка спеціалізується на римському склі, експериментували з різними типами печей, матеріалами та рівнями кисню. Під час однієї зі спроб вони також додавали до суміші цукор. Зрештою Голландс отримала скло, що виглядає зеленим у відбитому світлі та червоним при підсвічуванні ззаду.

Перший виріб із такого скла показали на LightFest — заході проєкту Molecular Photonic Breadboards, присвяченого розробленню матеріалів, які використовують властивості світла для сталих технологій. Після цього проєкт замовив Вокеру сучасну скульптуру, що поєднує сюжет чаші Лікурга та образ скульптури Фарнезького Атланта: глобус у композиції замінили чашею.

Скульптуру планують представити наступного місяця в Millennium Gallery у межах Festival of the Mind Університету Шеффілда. Згодом її мають постійно експонувати в університетському Turner Museum of Glass.