У Стенфорді створили мишей із корою головного мозку з людських клітин

Команда Стенфордського університету повідомила про створення генетично модифікованих мишей, у яких значну частину кори головного мозку сформували людські клітини. Майже половину об’єму мозку таких тварин замінила людська нервова тканина. Результати дослідження оприлюднені 16 вересня в журналі Nature, повідомляє MIT Technology Review.

Як сформували людську тканину

Роботу очолив нейробіолог Серджіу Пашка. Раніше його група показала, що органоїди людського мозку — невеликі скупчення нервової тканини — можуть виживати та функціонувати після введення в мозок новонароджених гризунів.

У новому експерименті дослідники змінили генетично мишей так, щоб їхній мозок не розвивався повністю. У тварин бракувало більшості клітин кори та гіпокампа — двох важливих ділянок мозку. За словами Пашки, це створило простір для росту людських клітин: після введення вони ділилися, росли й упродовж кількох тижнів або місяців займали більшу частину доступного простору.

Перевірка пам’яті та етичні межі

Миші з дефіцитом мозкової тканини загалом поводилися звично: пересувалися та видавали звуки. Водночас вони мали проблеми з пам’яттю. Під час тесту в лабіринті тварини не могли запам’ятати, які ділянки вже дослідили. Миші, яким додали людські клітини, краще виконували це завдання, що, за оцінкою Пашки, означає участь людської тканини в когнітивних функціях тварин.

Науковець називає таких тварин «ксенокортикальними мишами» та вважає, що вони можуть бути корисними для вивчення травм мозку. Дослідник також зазначив, що не вбачає у цих гризунів людських когнітивних здібностей через малий розмір їхнього мозку та значну еволюційну відстань між людиною і мишею.

Пашка застеріг від проведення подібного експерименту на приматах, зокрема від введення людських мозкових органоїдів мавпі, генетично зміненій так, щоб у неї не розвивалася кора. Він назвав це чіткою «червоною лінією», оскільки у вищих видів можуть сформуватися великі об’єми функціональної людської мозкової тканини.