Ворони обробляють візуальну інформацію вдвічі швидше за ссавців

Дослідники з Тюбінгенського університету встановили, що сірі ворони можуть ухвалювати рішення за візуальною інформацією приблизно вдвічі швидше, ніж примати у зіставних завданнях. У тесті на визначення напрямку руху точок птахи реагували в середньому за 235 мілісекунд, тоді як у трьох дослідженнях із мавпами цей показник становив близько 410, 490 та 600 мілісекунд. Про результати дослідження, опублікованого в журналі Science, повідомляє Ars Technica.

Тест із рухомими точками

Нейробіолог Андреас Нідер і його колега Філіп Шмідбауер досліджували двох вирощених вручну сірих ворон. Птахам показували на сенсорному екрані білі точки на чорному тлі: певна частина точок синхронно рухалася ліворуч, праворуч, угору або вниз. Ворони мали визначити загальний напрямок руху, клюнувши одну з мішеней біля екрана; за правильну відповідь вони отримували борошняного хробака.

Частка точок, що рухалися узгоджено, змінювалася від 81% до 3%. Також був контрольний варіант без переважного напрямку руху. Обидва птахи давали результати вищі за випадкові навіть тоді, коли синхронно рухалися лише 3% точок.

Схожий механізм за іншої будови мозку

Під час завдань науковці реєстрували активність 248 нейронів у каудолатеральному нідапаліумі — ділянці мозку птахів, яку вважають функціональним відповідником префронтальної кори приматів. У 58 із цих нейронів активність залежала від напрямку, який ворона зрештою обирала. Такий сигнал з’являвся приблизно через 70 мілісекунд після появи точок і орієнтовно за 170 мілісекунд до руху голови птаха.

Дані вказують, що ворони, як і примати, накопичують сенсорні докази перед ухваленням рішення. Водночас різниця в складності завдання значно менше впливала на час реакції птахів: від 220 мілісекунд у найпростішому варіанті до 254 мілісекунд у найскладнішому.

Дослідники припускають, що швидкість може бути пов’язана з компактною будовою пташиного мозку: у невеликому об’ємі розміщується багато дрібних нейронів із коротшими аксонами. Ще одним можливим чинником названо вищу температуру тіла птахів — до 41–42 градусів Цельсія, що може прискорювати хімічні процеси. Водночас автори наголошують, що вибірка складалася лише з двох ворон, а результати стосуються саме цього типу завдань.