Voyager 1 досягне рекордної відстані в один світловий день від Землі
Voyager 1 має досягти відстані в один світловий день від Землі та встановити рекорд серед створених людиною об'єктів.
Космічний апарат NASA Voyager 1 18 листопада о 5:16 за східним стандартним часом США має досягти відстані в один світловий день від Землі — 25,9 млрд кілометрів. Це означає, що радіосигнал, надісланий із Землі зі швидкістю світла, долатиме шлях до апарата повні 24 години. Як повідомляє Nature, Voyager 1 стане найдальшим від Землі об'єктом, створеним людиною.
Апарат віддаляється від Землі понад 49 років. Водночас ця відстань становить лише незначну частину шляху до найближчої до Сонячної системи зорі — Проксими Центавра, яка розташована за 4,2 світлового року, або більш ніж за 1 500 світлових днів.
Робота у міжзоряному просторі
Voyager 1 та його апарат-близнюк Voyager 2 запустили 1977 року для дослідження зовнішніх областей Сонячної системи. Обидва зонди вже залишили геліосферу — область, у якій Сонце захищає Землю та інші тіла від впливу глибокого космосу, — і рухаються міжзоряним простором за температур, близьких до мінус 80 °C.
Запаси енергії від плутонієвих джерел живлення поступово вичерпуються, тому керівники місії вимикають на апаратах наукові прилади, щоб заощадити електроенергію. Очікується, що Voyager 1 втратить зв'язок із Землею 2029 року, а Voyager 2 — 2031-го. До цього часу зонди продовжуватимуть передавати прямі спостереження за міжзоряним простором.
Спостереження за впливом Сонця
Апарати фіксують зміни магнітних полів, енергетичних частинок та інших характеристик середовища між зорями. Вони також встановили, що потоки сонячної речовини можуть проходити крізь геліосферу й створювати ударні хвилі в міжзоряному просторі.
Приблизно з 2020 року фронт тиску, що надходив ззовні, спричинив різке посилення магнітних полів навколо Voyager, а через шість років їхнє зниження. Дослідники з'ясовують причини цих змін. Раніше, пролітаючи повз Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун у 1979–1989 роках, зонди, зокрема, відкрили вулкани на супутнику Юпітера Іо та водно-крижану кору Європи.