Заява OpenAI про розв’язання задачі Нав’є — Стокса спричинила суперечку щодо авторства
OpenAI заявила про розв’язання задачі Нав’є — Стокса, а математики порушили питання про авторство та використання даних чатботів.
OpenAI заявила, що за допомогою моделі штучного інтелекту розв’язала задачу Нав’є — Стокса — одну з найвідоміших математичних проблем. Повідомлення компанії спричинило дискусію про те, кому належить наукове визнання, зокрема через можливе використання чатботів дослідниками, які паралельно працювали над цією темою. Про це повідомляє Nature.
OpenAI повідомила, що перевірила свій доказ за допомогою мови програмування Lean. Водночас Інститут математики Клея заявив, що розглядатиме чинність розв’язання лише після публікації результатів у рецензованому виданні та їхньої подальшої перевірки науковою спільнотою. Інститут пропонує винагороду в 1 млн доларів за розв’язання однієї із семи проблем тисячоліття.
Заперечення математиків
Математик Нью-Йоркського університету Трістан Бакмастер та його співробітник Левент Альпьоге з Гарвардського університету працювали над одним з аспектів задачі Нав’є — Стокса, використовуючи інструменти OpenAI та Anthropic. Бакмастер заявив у соціальних мережах, що OpenAI звернула увагу на цю проблему після того, як дізналася про їхню роботу, а модель компанії могла навчатися на їхній взаємодії з ChatGPT.
Представник OpenAI повідомив, що після перевірки компанія «з повною впевненістю» може стверджувати: жодні введені користувачами дані після 3 липня не могли вплинути на цю систему. За словами компанії, вона почала працювати над задачею 1 вересня й не бачила робіт Бакмастера та Альпьоге до їхнього публічного оприлюднення.
Бакмастер розповів, що користувався інструментами OpenAI для роботи над проблемою протягом року та мав три окремі облікові записи ChatGPT. На двох із них він вимкнув дозвіл використовувати розмови для навчання моделей, але на третьому цього не зробив.
Питання про внесок у дослідження
Дослідники рівнянь Нав’є — Стокса вважають, що значна частина визнання має належати Бакмастеру й Альпьоге, а також Дієго Кордобі з Інституту математичних наук і Луїсу Мартінесу Зороа з Університету CUNEF у Мадриді.
Математик Дрезденського технічного університету Андреас Том також поставив питання про авторство після того, як OpenAI оприлюднила препринт про перший приклад не-софічної групи. За його словами, стратегія в роботі компанії була подібною до підходу, який він обговорював із ChatGPT. Том зазначив, що до кінця червня не відмовлявся від використання його розмов для навчання моделей, тому не може знати, чи вплинули ці сесії на роботу OpenAI. Компанія не відповіла прямо на це питання, але наголосила: користувачі самі вирішують, чи допомагають їхні розмови поліпшувати моделі, а після відмови від цього дані не використовують для вдосконалення моделей.