У Лабораторії реактивного руху NASA розробили концепцію повітряної кулі, яка може «ходити» по поверхні космічних тіл, використовуючи шість регульованих тросів і «ніг», оснащених науковими приладами
У Техаському університеті було представлено проєкт BALLET (BALloon Locomotion for Extreme Terrain), розроблений Гарі Наяром, головним робототехніком Лабораторії реактивного руху NASA, і його колегами. Це концепція повітряної кулі, здатної «ходити» по поверхні небесних тіл.
BALLET являє собою плавучу повітряну кулю, яка має шість «ніг», прикріплених до регульованих тросів. Кожна нога є невеликим науковим інструментом, здатним збирати зразки поверхні або аналізувати хімічний склад частини поверхні, якої він торкається.
Кожна «ступня» прикріплена до трьох тросів, індивідуально керованих шківами. Коли платформа закінчує свою наукову роботу, BALLET втягує троси, піднімаючи її над поверхнею, а потім витягує троси, регулюючи їхню довжину, щоб помістити дослідницьку платформу в нове місце.
Попереднє дослідження концепції було проведене в рамках гранту NASA NIAC (Institute for Advanced Concepts) у 2018 році. Дослідження показало, що можна одночасно відірвати від землі дві протилежні «ноги» і забезпечити стійкість кулі. Воно також продемонструвало, де концепція буде найбільш корисною – на Титані.
Титан має відносно стабільну, щільну атмосферу, де повітряна куля була б здійсненною, і стабільні умови навколишнього середовища, які не розірвали б BALLET тиском. Там також є багато цікавих локацій для дослідження, включно з кріовулканами та метановими озерами. BALLET дасть змогу перетинати навіть деякі з найскладніших ділянок, оминаючи такі складнощі, що можуть суттєво вплинути на можливості ровера чи гелікоптера.