НАТО влаштувало віртуальну кібервійну для підготовки до реальної атаки РФ

НАТО влаштувало віртуальну кібервійну для підготовки до реальної атаки РФ

НАТО влаштувало віртуальну кібервійну для підготовки до реальної атаки РФ

Експерти з кібербезпеки 30 членів НАТО почали масштабні навчання Locked Shields, метою яких є відпрацювання запобігання атаки на вигадану державу. За легендою навчань, кіберзахист стосуватиметься вигаданої острівної держави «Берилія» в Атлантичному океані. Дослідники сподіваються, що уроки, зроблені з постановочної кібератаки, краще підготують їх до можливості російського нападу, пише GIZMODO. Центр передового досвіду з спільного кіберзахисту НАТО проводить Locked Shields щорічно, але в 2022 році навчання будуть набагато серйознішими. Фахівці з кібербезпеки прагнуть знайти тріщини у своєму захисті та виправити їх, оскільки існують реальні побоювання про кібератаку проти України та країн, що межують з НАТО.  представник CCDCOE:
Цьогорічні навчання важливі для країн-учасниць, тому що їхні підрозділи кіберзахисту перебувають у стані підвищеної готовності з початку війни в Україні. CCDCOE продемонстрував певний рівень співпраці з Україною в минулому і продовжуватиме робити це в майбутньому

Які завдання відпрацюють на Locked Shields

У військових іграх учасники, що представляють країни НАТО, зіштовхнуться з численними «ворожими інцидентами», які націлені як на військові, так і на цивільні ІТ-системи. За легендою кібергри, атаки будуть націлені на комунікації країни Берилії, а також її урядові та військові мережі, системи очищення води та електричну мережу. За словами представника CCDCOE, цього року кібергра включатиме моделювання систем управління резервами і фінансових повідомлень центрального банку. Учасники також реагуватимуть на інциденти, пов'язані з платформою мобільного зв'язку 5G Standalone, що розглядається як критична інфраструктура. Із самого початку російського вторгнення в Україну експерти з кібербезпеки та українські чиновники побоювалися, що РФ доповнить наземну війну потужною кібератакою, націленою на критично важливу інфраструктуру, як зробила це у 2015 – тоді в результаті атаки без електрики залишилося 230 тисяч українців. До цього РФ використала кібератаки при вторгненні до Грузії у 2008 році та окупації Криму у 2014 році.  Однак цього не сталося у таких апокаліптичних масштабах, як багато хто уявляв. Фахівці вважають, що причина в тому, що Україна зробила уроки з попередніх атак на енергосистеми та інфраструктуру у 2015 та 2016 роках і використала цей досвід для зміцнення оборони.