У своїй колонці CEO fintech-компанії LeoGaming Альона Дегрік розповідає про здобутки та плани України у сфері фінансових технологій
Ми нерідко бачимо інформацію (і мій блог не виняток) про недосконале законодавче регулювання сфери фінансових технологій, про відсутність у багатьох українців банківських карт і про колишню популярність платіжних терміналів в Україні. Однак мій же блог нерідко показує, що фінтех у нашій країні розвивається з позитивною динамікою. Сам факт того, що оплата комунальних послуг, інтернету, проїзду, квитків, покупка продуктів та інше стало асоціюватися в першу чергу з безготівковим розрахунком кращий тому доказ. Але електронні гаманці, мобільні банки, криптовалютні проекти, які вже змінюють або можуть змінити картину споживання онлайн-послуг, не завжди мають чітко прописану модель роботи в Україні. Говорити про “погано” і “добре” я не можу тому що питання регулювання при дотриманні безпеки і захисту даних занадто складні для простих категорій. Набагато важливіше зрозуміти, що вже зроблено, що робиться і чого нам варто прагнути.
Посилення регулювання фінтеху в Україні
Стратегія розвитку фінансового ринку України до 2025 року спрямована на поетапне створення повноцінної фінтех-екосистеми. Стратегія охоплює важливі напрямки: інноваційний розвиток, фінінклюцію, впровадження концепції повноцінної регуляторної “пісочниці”. Для реалізації світових фінтех-трендів необхідне правильне регулювання, яке дозволить виокремлювати і запобігати використанню фінансових інструментів для незаконної діяльності, але при цьому дозволить галузі повноцінно функціонувати. Це і є найскладніше завдання. Так, наприклад, закон про фінмоніторинг 2020 змінив багато в регулюванні діяльності банків та інших фінустанов.
Дистанційна верифікація. Сталося те, чого так чекали і фінансові установи, і їх клієнти дистанційне відкриття рахунку стало можливим. Тепер банки можуть відкривати рахунки за відеозв’язком (клієнти надають документи, які запитує банк), за допомогою системи BankID НБУ і КЕП або ж за спрощеними моделям, які передбачають певні ліміти за обсягом операції і залишками на рахунках клієнтів. Сама процедура ще не повністю оптимізована, оскільки є додаткові вимоги до клієнтів із паспортами старого зразка, а необхідні електронні системи даних не готові до повноцінного використання.
Для таких фінтех-інструментів, як електронний гаманець, процедура реєстрації тільки ускладнилася. Якщо раніше для створення гаманця достатньо було номера телефона, то вже скоро користувачеві буде необхідно пройти процедуру ідентифікації. Це певною мірою руйнує ідею даного платіжного інструмента, але дозволяє здійснювати якісніший контроль в умовах стрімкого розвитку інтернет-торгівлі та онлайн платежів.
E-гривня. Центробанки провідних країн світу розглядають можливість використання цифрової валюти як альтернативи існуючим грошовим одиницям і валютам. Україна ще з 2016 року вивчає це питання. Китай, який тестує цифровий юань, відзначає переваги реалізації державної цифрової валюти в перспективі. Пекін вважає, що даний спосіб дозволить послабити залежність національної економіки від американського долара і в цілому від санкцій і політики США по відношенню до Китаю. Також при використанні державної цифрової валюти комісії будуть нижче, оскільки платіжні системи стануть зайвими на шляху платежу.
З недавнього часу у світі вже є перший емітент CBDC Центробанк Литви. Регулятор прагне підтримувати середовище, яке сприятиме конкуренції та розвитку передових інновацій в області фінансів, що і призвело до запуску Lbcoin. Цифрова валюта працює на блокчейн-платформі NEM і дозволяє проводити різні операції з використанням новітніх технологій. Lbcoin можна обмінювати безпосередньо з центральним банком і в приватних мережах блокчейн.
Криптовалюта. На шляху до розвитку цифрових технологій, автоматизації, blockchain, аналізу big data правове регулювання коригують для ефективної реалізації заданих цілей. Так Україна впровадила регулювання криптовалют у рамках нових правил фінансового моніторингу. Мінцифра відповідальна за регулювання та нагляд за постачальниками послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів. Правки включають у себе:
- Визначення термінів, що стосуються цифрових валют і постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
- Обов’язкову ідентифікацію сторін угоди з віртуальними активами, якщо сума угоди перевищує 30 000 грн;
- Спеціальні звіти від постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, якщо сума угоди перевищує 400 000 грн і операція пов’язана з використанням готівкових коштів, з політично значущими особами або сторонами, які зареєстровані в одній з країн санкційного списку, або ж з метою переказу коштів за кордон.
Багато хто негативно ставиться до подібного регулювання, оскільки втрачається анонімність платежів. Однак очевидно, що безпека є головною турботою незалежно від типу фінансових послуг. У цьому питанні важливим є досвід провідних країн світу. У деяких із них введені спеціальні криптовалютні ліцензії. Великобританія ввела обов’язкову реєстрацію в FCA і дотримання вимог регулюючого органу, який пильно контролює учасників ринку.
