Рівень української кібербезпеки відчутно зріс з 2017 року, коли усю країну паралізував вірус Petya. Торік хакери мільйон разів намагались атакувати українські установи, але не надто успішно, заявив глава Кіберполіції Олександр Гринчак.
Що зараз відбувається із кібербезпекою в Україні, чому Кіберполіція підтримує легалізацію криптовалют та як знаходить злочинців, які орудують у даркнеті та Телеграмі, розповів глава Кіберполіції в інтерв’ю ZN.ua. Найголовніше за хвилину.
Не дуже раціонально витрачати ресурс кіберполіції на приятгнення до відповідальності людей, які розміщують в інтернеті свої відверті фото. Однак кіберполіцейські зобов’язані реагувати на подібні порушення – адже в Україні є відповідальність за порнографію. Припинення публікації порно-контенту не основний вид діяльності кіберполіції. «Велика частина нашої роботи стосується інших речей, що завдають куди більших збитків суспільству, наприклад, хакерських атак».
Міжнародних хакерів складно притягнути до відповідальності через їх транскордонний характер діяльності. «Злочинці перебувають в одних країнах, а злочини скоюють в інших». Однак завдяки партнерству з іноземними колегами зловити кіберзлочинців стає легше. «У нас налагоджена співпраця з іноземними колегами, проходять спільні операції». Сьогодні партнерами української Кіберполіції є правоохоронці з США, Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Румунії, Болгарії та інших країн. Нещодавно кіберполіція з США і Південною Кореєю зловили українських хакерів, які шифрували інформацію і вимагали викуп, завдавши збитків на півмільярда доларів.
Українці не йдуть до Кіберполіції, коли стикаються з хакерськими злочинами, тому що «вважають, що звертатися до нас безглуздо, деякі взагалі не знають про Кіберполіцію». Хоча рівень розкриття злочинів у кіберполіцейських росте в середньому на 20-30%.
Україна повинна вдосконалити законодавство в області кібербезпеки. У Раді вже представлені два законопроекти (№4003 і 4004), які наблизять вітчизняну законодавчу базу до реальності і міжнародних стандартів.
Кіберполіція дуже рада легалізації криптовалюти в Україні. «Нам точно було б простіше працювати, якби криптовалюта з’явилася в законодавчому полі», адже сьогодні це основний платіжний інструмент в даркнеті, де продають зброю, наркотики, віруси і різні дані. «Даркнет – це виклик для всіх у світі, але в будь-якому випадку мова йде про живих людей, які десь живуть, кудись ходять, з ким-то спілкуються і користуються телефоном».
Кіберполіція співпрацює з пенітенціарною службою в боротьбі з «тюремними кол-центрами» – ув’язненими, які виманюють через телефонні дзвінки гроші в українців. «За чотири місяці ми вже оголосили підозри 11 особам по 42 епізодам». Про такі схеми знає персонал пенітенціарних установ, але «центральний апарат не замішаний в цьому». Бізнес пропонував свою допомогу по припиненню такої діяльності, але технічне рішення, яке б обмежило дзвінки ув’язнених тільки близькими і родичами, коштує дуже дорого.
У 2020 році хакери намагалися атакувати українські установи мільйон разів. Зараз ситуація з кібербезпекою набагато покращилася з 2017 року, коли країну паралізував вірус Petya. Сайт кіберполіції атакували часто у минулі роки. «Ми справлялися з ними за 15-20 хвилин. Зараз навіть не намагаються»
